24 березня Церква шанує святителя Софронія, Патріарха Єрусалимського

Святитель Софроній, Патріарх Єрусалимський, народився в Дамаску. З юних років відрізнявся благочестям і любов'ю до наук. Особливих успіхів він досяг у вивченні філософії, за що його стали називати Премудрим.

Але майбутній святитель шукав вищої мудрості в монастирях, у бесідах з пустельниками. Він прибув до Єрусалиму, в обитель святого Феодосія, і там зблизився з ієромонахом Іоанном Мосхом. Він став його духовним сином і віддався йому в послух. Праведники разом подорожували по монастирях, записували житія і повчання, подвизалися в них. Із цих записів пізніше склалася їх знаменита книга "Лимонар" або "Луг духовний", яку високо оцінив Сьомий Вселенський Собор.

Рятуючись від спустошливих набігів персів, святі Іоанн та Софроній залишили Палестину і пішли в Антіохію, а звідти до Єгипту. В Єгипті святий Софроній тяжко занедужав. У той час він і вирішив стати ченцем і прийняв постриг від преподобного Іоанна Мосха.

Після одужання святого Софронія обидва подвижники вирішили залишитися в Олександрії. Там їх з любов'ю прийняв святий Патріарх Іоанн Милостивий, якому вони надали велику допомогу в боротьбі проти монофелітів. В Олександрії у святого Софронія захворіли очі, тому він звернувся з молитвою і вірою до святих безсрібників Кіра та Іоанна, і в храмі, присвяченому їм, отримав зцілення. На знак подяки святий Софроній написав житіє святих цілителів-безсрібників.

Коли варвари стали погрожувати Олександрії, святий Патріарх Іоанн у супроводі святих Софронія і Іоанна попрямував до Константинополя, але по дорозі помер. Святі Іоанн і Софроній із одинадцятьма іншими ченцями вирушили до Риму. У Римі преподобний Іоанн спочив. Тіло його було перевезено святим Софронієм в Єрусалим і поховано в обителі святого Феодосія.

У 628 році з перського полону повернувся Єрусалимський Патріарх Захарія. Після його смерті впродовж двох років патріарший престол займав святий Модест, а після кончини святителя Патріархом був обраний святий Софроній. Він багато потрудився на благо Єрусалимської Церкви як її Предстоятель.

В кінці життя святитель Софроній зі своєю паствою пережив дворічну облогу Єрусалиму мусульманами. Виснажені голодом християни погодилися нарешті відкрити міські ворота з умовою, що противник пощадить святині. Однак ця умова не була виконана, і святий Патріарх Софроній помер у глибокій скорботі через осквернення християнських святинь.

До нас дійшли твори Патріарха Софронія з догматики, а також “Пояснення на Літургію”, “Житіє преподобної Марії Єгипетської”, близько 950 тропарів, стихири від Великодня до Вознесіння.

Ще будучи ієромонахом, святий Софроній переглянув і виправив “Статут” монастиря преподобного Сави Освяченого. “Трипіснці” святителя на Святу Чотиридесятницю входять і до складу сучасної Тріоді.