14 березня Церква вшановує пам'ять преподобномучениці Євдокії Іліопольської

Свята Євдокія була самарянкою за народженням. Жила вона в Іліополі Фінікійському за часів Римського імператора Траяна. Відрізняючись в молодості рідкісною красою і стрункістю, Євдокія вела гріховне життя, торгуючи своїм тілом.

Багаті женихи і шанувальники приїжджали до Євдокії з різних країн, тож вона з часом стала дуже заможною і користувалася шаною у місцевої влади.

Господь, бажаючи спасти душу Євдокії від вічної погибелі, влаштував так, що один старий чернець на ім'я Герман відвідав місцевість, де жила Євдокія. Герман мав звичай вголос читати Святе Письмо, і Євдокія випадково почула, коли він читав пророкування про друге пришестя Христа і Страшний суд.

Це читання справило велике враження та збентежило Євдокію, бо вона зрозуміла, що саме її, грішницю, очікують покарання, передбачені в Біблії. Познайомившись з ченцем Германом, Євдокія дізналася від нього про християнську віру і про загробне життя. Слова монаха впали на добрий грунт. Увірувавши в Христа всім серцем, Євдокія прийняла хрещення, всі свої скарби роздала бідним і прийняла чернечий постриг у найближчому монастирі.

Живучи багато років у цій обителі, Євдокія цілком присвятила себе подвигам посту, молитви й очищення душі. З роками вона досягла духовної зрілості і була зведена в ігумені своєї обителі. Прийнявши начальницьку посаду, Євдокія спрямувала свої сили на добрі справи. Вона годувала і одягала мандрівників, що відвідували її обитель, зціляла хворих своїми молитвами.

Так Євдокія 56 років подвизалась в добрих справах і чернечих подвигах. У 152 році, при імператорі Антоніні, вона мученицьки закінчила своє праведне життя. За розповсюдження християнської віри Євдокію обмовили в чаклунстві і обмані. Без судового розгляду її відвели на місце страти і обезголовили.

Так свята Євдокія за свої чернечі подвиги, за добрі справи і за мученицьку смерть заслужила собі потрійний вінець в Царстві Небесному.