3 грудня Церква вшановує пам'ять святителя Прокла, архієпископа Константинопольського

Святитель Прокл, архієпископ Константинопольський, з юних років весь свій час віддавав молитві та вивченню Святого Писання. Господь удостоїв його щастя бути учнем святителя Іоанна Златоуста, який висвятив його у сан диякона, а потім в сан пресвітера.

Святий Прокл був свідком явлення апостола Павла святителю Іоанну Златоусту. Від свого вчителя святий Прокл отримав глибокі знання Священного Писання, навчився у досконалій формі викладати думки.

Після вигнання та смерті святителя Іоанна Златоуста святий Прокл був рукопокладений святим Патріархом Константинопольським Сисинієм у сан єпископа міста Кизика, але під впливом єретиків-несторіан паства вигнала свого святителя.

Тоді святий Прокл повернувся у столицю та проповідував Слово Боже в храмах Константинополя, зміцнюючи слухачів у Православній вірі, викриваючи злочестивих єретиків. По смерті святителя Патріарха Сисинія, святитель Прокл був зведений в архієпископи. Ставши Патріархом Константинопольським, керував Церквою протягом дванадцяти років. Стараннями святителя Прокла при святому царі Феодосії II (408-450) з Коман у Константинополь були перенесені мощі святителя Іоанна Златоуста.

Під час патріаршества Прокла імперію спіткав руйнівний землетрус, що тривав кілька місяців. У Віфінії, Геллеспонті, Фрігії рушилися міста, зникали з лиця землі річки, у безводних раніше місцях виникали руйнівні повені.

Константинопольці на чолі з Патріархом та імператором виходили з міста та звершували молебні про припинення небаченого за силою лиха. Під час одного молебню з натовпу був невидимою силою піднятий у повітря хлопчик та винесений на таку висоту, де людський погляд вже не міг його бачити.

Потім, цілим і неушкодженим, отрок був опущений на землю та розповів, що там, у Височині, він чув і бачив, як Ангели, славлячи Бога, співають: «Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний». Весь народ заспівав трисвяту молитву, приєднавши до неї: «помилуй нас» – і землетрус припинився. Цю молитву Православна Церква співає за Богослужінням і до цього дня.

Константинопольська паства любила свого Патріарха за його подвижницьке життя, за його турботу про знедолених та за його проповіді. До наших днів дійшли багато творінь святителя. Найбільшою популярністю користуються спрямовані проти несторіан два слова святителя на похвалу Божої Матері та чотири слова на Різдво Христове, які викладають Православне вчення про Втілення Сина Божого.

 Загальну повагу знайшла діяльність святого Патріарха по влаштуванню благочиння у всіх церковних справах. Оточений любов'ю і пошаною, Прокл відійшов до Господа у похилому віці.