Афонські старці розповіли про сім чеснот, що ведуть до порятунку

Добірку висловлювань Святогірських святих і старців про сім чеснот, які є протилежністю смертним гріхам і ведуть душу людини до спасіння, підготувала "Православне спадщина України на Святій Горі Афон"

Преподобний Паїсій Святогорець

«Якщо хочеш вийти на зв'язок з Богом, щоб Він почув тебе під час молитви, перемкнися на смирення, тому що Бог завжди працює на цій частоті, і смиренно проси Його милості».

«Смирення обробляється: старанністью й обробляється, удобрюване гноєм падінь. Старанна людина все, що має доброго, приписує Богу. Бачить безліч благодіянь Божих і розуміє, що вона їх недостойна, змиряється і постійно славословить Бога. І чим більше змиряється і прославляє Бога, тим сильніше на неї сходить Божественна Благодать. Це добровільне смирення. А смирення, яке походить від безперестанних падінь,– вимушене смирення. Безсумнівно, добровільне смирення має більшу цінність, ніж вимушене».

Монах Симеон Афонський

«Змириться людина – відразу порозумнішає, а без смирення і з великим розумом одуріє». «Смирення непримітне, але плід смирення – спасіння. Хто смиренному Христу уподібнився – спасіння сподобився».

Схиархімандрит Кирик Афонський

«Господь відкривається лише тому, хто усвідомлює свою гріховність. Отже, перш за все ми повинні виховувати в собі смирення; через смирення ми звернемося до покаяння. Смирення дарує людині всі блага Духа Святого і головним чином дух покаяння».

Преподобний Силуан Афонський

«За те страждаємо ми, що не маємо смирення. У смиренній душі живе Дух Святий. І Він дає душі свободу, мир, любов, блаженство».

«За смирення душа отримує спокій у Бозі, але, щоб утримати цей спокій, душа довго вчиться. Втрачаємо ми цей спокій, тому що не утвердилися в смиренні». «Люди не вчаться смиренню і через гордість свою не можуть прийняти благодать Святого Духа, і тому страждає весь світ, а якщо б люди пізнали Господа, який Він милостивий, смиренний і кроткий, то за одну годину змінилося б обличчя всього світу, і у всіх була б велика радість і любов».

Преподобний Порфирій Кавсокалівіт

«Проси Бога дарувати тобі святе смирення. Не те смирення, коли кажуть: «Я останній», «Я смиренний». Це сатанинське смирення. Святе смирення є даром Божим. Чуєш? Даром, нагородою, а не результатом наших власних зусиль. Ти підготуй себе і проси у Бога цей святий дар. Не кажи: «У мене є такі ось недоліки». Нічого не кажи. Працюй, вважай себе за ніщо, а все інше надай Богу». «Коли в серці є святе смирення, тоді воно все бачить по-доброму і живе в Нерукотворній Церкві Божій вже зараз».