21 серпня Церква вшановує Толзьку ікону Пресвятої Богородиці

Толзька ікона Пресвятої Богородиці з'явилася 8 серпня 1314 року Ростовському святителю Прохору. Об'їжджаючи єпархію, святитель відвідав білозерські межі і вирушив звідти вниз по річках Шексні і Волзі до Ярославлю. При настанні ночі була зроблена зупинка за 7 верст від Ярославля на правому березі Волги, навпроти впадіння в неї річки Толги.

Опівночі, коли всі спали, святитель прокинувся і побачив яскраве світло, що осявало усе навкруги. Світло виходило від вогняного стовпа на іншому березі річки, до якого простягнувся міст. Взявши жезл, святитель перейшов на другий берег і, наблизившись до вогняного стовпа, побачив у ньому ікону Пресвятої Богородиці, що стояла у повітрі. Вражений баченням, святитель довго молився і, коли повертався назад, забув взяти свій жезл.

На другий день, після здійснення утрені, коли святитель Прохор зібрався продовжити шлях в човні, почали шукати його жезл, але не могли ніде знайти. Тоді святитель згадав, що забув його на іншому березі річки, куди перейшов по дивовижному мосту. Він розповів про явлення і послані на той берег на човні слуги повернулися зі звісткою, що побачили в лісі між деревами ікону Божої Матері, а поруч – єпископський жезл.

Святитель негайно переправився разом з усіма людьми на той берег і упізнав явлену йому ікону. Після гарячої молитви перед іконою на тому місці розчистили ліс і заклали церкву. Як тільки про це дізналися жителі Ярославля, вони прибули на вказане місце. До полудня церква вже була побудувана, а ввечері святитель освятив її на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці, переніс туди ікону і встановив святкування у день її явлення. Пізніше святитель Прохор влаштував при цій церкві Толзький монастир. Помер святитель Прохор 7 вересня 1328 року.