21 липня Церква святкує явлення ікони Пресвятої Богородиці у граді Казані

Важко йшла справа проповіді Євангелія в підкореному Іоаном Грозним Казанському царстві, серед закоренілих мусульман і язичників. І особливо сприяло піднесенню Православ'я серед волзьких магометан явлення в місті Казані 8 липня 1579 року чудотворної ікони Божої Матері.

28 червня 1579 року страшна пожежа, що почалася біля церкви святителя Миколая Тульського, винищила частину міста і обернула на попіл половину Казанського Кремля. Зловтішалися шанувальники Магомета, думаючи, що Бог розгнівався на християн. "Віра Христова, – каже літописець, – стала притчею і наругою". Але пожежа в Казані виявилася ознакою остаточного падіння ісламу та утвердження Православ'я на всій золотоординській землі.

Місто почало вставати з руїн. Разом з іншими погорільцями, недалеко від місця початку пожежі почав будувати дім стрілець Даніїл Онучін. Його дев'ятирічній донці Матроні явилася в сонному баченні Божа Матір і повеліла дістати Її ікону, закопану в землі ще при пануванні мусульман таємними сповідниками Православ'я. На слова дівчинки не звернули уваги.

Тричі являлася Богородиця і вказувала місце, де вкрита чудотворна ікона. Нарешті Матрона зі своєю матір'ю почали копати в зазначеному місці і знайшли святу ікону. На місце чудесного набуття прибув на чолі духовенства архієпископ Ієремія і переніс святий образ в розташований поруч храм в ім'я святителя Миколая, звідки, після молебню, перенесли його з Хресним ходом у Благовіщенський собор – перший православний храм міста Казані, споруджений Іоаном Грозним. Під час ходи отримали зцілення два сліпця – Йосип і Микита.

Список з ікони, явленої в Казані, викладання обставин її набуття та опис чудес були послані в 1579 році в Москву. Цар Іоан Грозний наказав влаштувати на місці явлення храм на честь Казанської ікони Божої Матері, де і помістили святу ікону, і заснувати жіночий монастир. Матрона і її мати, які послужили набуттю святині, прийняли постриг у цій обителі.

У Миколаївському храмі, де був здійснений перший молебень перед Казанською іконою, був у той час священиком майбутній Патріарх Гермоген, святитель Московський. Через п'ятнадцять років, у 1594 році, вже будучи митрополитом Казанським, він склав сказання про священні події, очевидцем і учасником яких був: «Повість та чудеса Пречистої Богородиці чесного, славного Її явлення образу, іже в Казані».