Зцілити людську душу може тільки Бог, – ієрарх УПЦ
Після читання покаянного канону прп Андрія Критського митрополит Горлівський Митрофан говорив з вірними УПЦ про душу.
Митрополит Горлівський і Слов'янський Митрофан, звертаючись до парафіян зі словом проповіді, сказав, що кожен віруючий повинен сприйняти слова преподобного Андрія Критського як приклад того, як людина може розмовляти зі своєю душею, спілкуватися з нею. Про це пише сайт Горлівської єпархії.
«Для багатьох людей душі не існує – вона як якийсь образ, про неї говорять, але людина не знає, що вона в неї є, – сказав владика Митрофан. – З точки зору преподобного Андрія, це страшна хвороба, яка називається забуття. Людина поводить себе як тварина, керується лише своїми інстинктами, і при цьому духовну сторону свого життя, до розвитку якої вона покликана і яка відрізняє її від тварин, вона залишає в абсолютному нехтуванні. Цією хворобою вражені душі багатьох, що живуть на землі. Але й ті, хто пам'ятає про свою душу, знають, що той стан, в якому душа перебуває після гріхопадіння, – нездоровий».
Митрополит Митрофан звернув увагу на те, які висновки про душу ми можемо зробити з покаянного канону.
«По-перше, що душа дуже часто помиляється, обираючи не те, що потрібно, а те, що неправильно, – сказав ієрарх УПЦ. – Ми дізнаємося про те, що вона часто спить і не пам'ятає про себе, що вона є. Ми знаємо про те, що вона, перебуваючи в омані, життя тварин, ту нижчу частину життя, яка є в людині, ставить вище за життя духовне, яке робить людину близькою до Бога. Ми знаємо, що душа не хоче розлучитися з цим хворобливим станом, для неї це неприємно. Саме тому після кожного вірша, яким ми розмовляємо зі своєю душею, ми ще звертаємося до Бога з покаянною молитвою: “Помилуй мя, Боже, помилуй мя!”».
Митрополит Митрофан розповів, хто і яким чином може зцілити душу та пробудити її від земного сну.
«Зцілити людську душу та преобразити людське життя може тільки Бог, – сказав владика. – Преподобний Андрій на багатьох прикладах показує, як це відбувається, коли людина до Бога звертається за зціленням, коли вона Бога про це просить. Але коли душа спить та начебто цього не хоче, нам здається, що й ми цього не хочемо і нам це не важливо. Ми просимо Бога про те, щоб душа наша прокинулась, щоб вона захотіла бути з Богом, щоб вона встала в нашому житті на перше місце хоча б у ці святі дні Великого посту. Ми просимо, щоб Господь Своєю благодаттю зробив це в нашому житті, бо, скільки би ми не намагалися робити це своїми силами, без Бога нічого зробити не зможемо».
Читайте матеріали СПЖ тепер і в Telegram.