По той бік розколу
Ситуація з проектом ПЦУ змінюється і всередині України, і за кордоном. Може бути, слова глави ЕПЦ є якоюсь підготовкою до більш значущих кроків з «українського питання».
Несподівана новина прийшла з Греції. Глава Елладської Церкви архієпископ Ієронім зустрівся з Головою Міжпарламентської асамблеї православ’я Сергієм Гавриловим. Бесіда, за словами останнього, була дуже доброзичливою, і, більш того, – архієпископ Ієронім сказав, що шкодує про розкол у Православ’ї і сподівається на відновлення євхаристійного спілкування з РПЦ. Він також натякнув, що, можливо, визнання ПЦУ було помилкою. Сергій Гаврилов передав це такими словами: «Він зробив несподівану заяву. Сказав, що, дійсно, і в священних справах ми припускаємося помилок, і це призводить до тяжких наслідків, страждань людей. Архієпископ сказав, що багато над цим міркував. Він був налаштований дуже по-доброму, дуже добра атмосфера була. Він сказав, що сподівається, що за допомогою Божою, спільними зусиллями, покаянням ми відновимо наше спілкування».
По-перше, і сам факт цієї зустрічі і натяки на власну неправоту, нехай і в дипломатичних формулюваннях – це вже прогрес. Уявити дані слова в устах архієпископа Ієроніма раніше було неможливо. Ситуація з проектом ПЦУ змінюється і всередині України, і за кордоном. Може бути, ці слова є якоюсь підготовкою до більш значущих кроків з «українського питання». Можливо, предстоятель Елладської Церкви сказав «А», перш ніж говорити «Б».
По-друге, справжній розкол у Православ’ї вчинив Константинопольський патріарх Варфоломій, створивши ПЦУ, а архієпископ Ієронім його підтримав, визнавши ПЦУ. Тобто вони обидва знаходяться по той бік розколу. А стояти по той бік розколу, шкодувати про це і нічого не робити, щоб покаятися у відповідному гріху – це дуже дивна позиція.
А по-третє, дуже хотілося б вірити, що сьогодні і архієпископ Ієронім та інші архієреї, що вчинили і підтримали розкол, знаходяться в тому стані, який у притчі про блудного сина описаний такими словами: «Тоді він спам’ятався й сказав...» (Лк. 15:17), тобто вони вже зрозуміли, що вчинили гріх, але для того щоб повернутися до Отця, їм треба пройти ще певний шлях.
