Чи готові Помісні Церкви визнавати Думенка?
Глава ПЦУ Сергій (Епіфаній) Думенко заявив, що його структуру готові визнати Церкви Єрусалиму, Румунії, Албанії та Болгарії.
Виключно цікава аргументація, яку використовував Думенко. На його думку, «Церква Кіпру подала приклад іншим Церквам в тому, як вони можуть рухатися до визнання автокефалії» ПЦУ.
Справа в тому, що всім чудово відомо, що архієреї Синоду Кіпрської Церкви спочатку прийняли рішення утриматися від визнання ПЦУ, заявивши, що сумнівається в можливості узаконення "заднім числом" тих висвячень, які були здійснені забороненими, відлученими і відданими анафемі єпископами». Але потім кіпрських архієреїв просто зламали через коліно представники Держдепу, які не криючись вели відповідну роботу.
На превеликий жаль, особливо ганебною стала поведінка предстоятеля Кіпрської Церкви архієпископа Хризостома, який не тільки згадав С. Думенка без відома Синоду, але ще й пояснив настільки разючу зміну своєї позиції тим, що він нібито не знав (!) про нюанси передачі Київської Митрополії в юрисдикцію Руської Церкви у 1686 р. Але у Кіпрській Церкві знайшлися архієреї, яких зламати не вдалося, і це – найбільш авторитетні й знані ієрархи. Фактично у Кіпрській Церкві, як і в Елладській, стався розкол. Розкол на тих, хто готовий закрити очі на безблагодатність «архієреїв» ПЦУ, на свавілля Фанару і на попрання канонів Церкви, і на тих, для кого це має значення. У політиці таке розмежування іменується поділом на консерваторів і лібералів. А в церковній традиції – на вірних і відступників.
Так, не виключено, що таке може статися і в перерахованих С. Думенком Церквах, хоча швидше за все це та ж пісня про те, що архієреї УПЦ масово прийдуть на «об'єднавчий Собор» в 2018 р. або що Помісні Церкви кинуться визнавати ПЦУ відразу після Томосу. Іншими словами, С. Думенко видає бажане за дійсне для того, щоб хоч якось підбадьорити своїх прихильників і, ймовірно, надихнути їх на нові захоплення храмів.
