Отець Павло Троїцький – історія великої святості чи великого обману?
Шановні єпископи вважають його святим, а архіви свідчать, що він помер у 1944-му. Святість чи спецоперація КДБ?
6 листопада неформально вважають днем смерті старця Павла Троїцького. Історія, пов'язана з цим ім'ям, викликає багато запитань. Безліч людей, яких можна назвати сучасною духовною елітою, записали спогади про отця Павла.
Це єпископ Орєхово-Зуєвський Пантелеймон, протоієреї Володимир Воробйов, Іоанн Каледа, Олександр Салтиков, Димитрій Смирнов. Вони наводять вражаючі приклади прозорливості подвижника. Біографічні подробиці життя отця Павла у версії протоієрея Володимира Воробйова можна знайти на сайті ПСТГУ.
На цих людей отець Павло справив колосальний вплив.
Владика Пантелеймон навіть сказав, що отець Павло – один з найвеличніших святих не тільки в історії двадцятого століття, але й у всій історії Православної Церкви, і якщо є отець Павло, значить, є і Бог.
Старець, якого ніхто не бачив
Самого ж старця ніхто ніколи не бачив. Листи він передавав через келейницю Агрипину Миколаївну, яка була його давнім зв'язковим і другом. Помер старець у 1991 році в повній безвісності. Місце поховання не бажав розголошувати. Майже відразу після смерті старця померла і його вірна супутниця Агрипина.
Але зі смертю старця чудеса не закінчилися.
У 1991 році відбувається перезавантаження взаємовідносин державної влади і Церкви, з'являються нові можливості. І те саме духовенство, яке сьогодні так тепло згадує про отця Павла, почало шукати більш детальні відомості про життєвий шлях свого духовника і про його останній притулок.
Довідка про смерть у 1944 році
Почали відкриватися архіви, що говорять про подвиги новомучеників. Було знайдено і особову справу отця Павла. Згідно з документами, ієромонах Павло Троїцький помер у таборі в 1944 році, про що є відповідна довідка.
У шанувальників старця виникає припущення, що насправді помер не він, а інша людина, а отцю Павлу вдалося, завдяки підробленій довідці про смерть, втекти з табору і через сестру зробити фальшивий паспорт.
Правда, жодного доказу цієї теорії знайти не вдалося.
Пошуки місця проживання отця Павла привели духовних чад старця в село Кувшиново Тверської області. У маленькому селищі, де всі один одного знали, не знайшлося жодної людини, яка чула або бачила старця, що помер кілька років тому, але прожив там майже півстоліття. Не знайшлося і будинку, де, ймовірно, міг би жити старець.
Версія: геніальна спецоперація КДБ
Пройшли роки, і в інтернеті почали з'являтися публікації про те, як КДБ провело блискучу спецоперацію. Завдяки їй вони змогли не тільки здійснювати прямий вплив на отця Всеволода Шпіллера (їхню головну мету), але й впровадитися в уми і душі видатних церковних діячів, особливо серед молоді.
Спецслужба придумала і нав'язала легенду про якогось старця, який живе невідомо де, але є святим, прозорливим, все знає і може вести духовне керівництво в особистому таємному листуванні.
В одній з публікацій диякон Андрій Кураєв говорить, що викривачем міфу про старця Павла Троїцького був ігумен Дамаскін (Орловський), який професійно займався канонізацією святих і багато працював в архівах щодо новомучеників. Після чого і опинився в опалі.
Чудеса проти фактів: дві відповіді
Можна було б не заглиблюватися в цю тему, якби не одне «але». Протоієрей Димитрій Смирнов розповідав, а єпископ Пантелеймон і протоієрей Володимир Воробйов продовжують розповідати про отця Павла як про суперпрозорливого духовника. Він бачить майбутнє, описує його, і це все потім збувається у всіх подробицях. Старець пише про такі речі, про які в принципі не міг ніхто знати. Отець Володимир Воробйов впевнений, що отець Павло читав його думки і бачив на відстані все, що він робить.
Якщо хоча б частина всіх цих чудес правда, то це неможливо пояснити жодними хитрощами КДБ. Є тільки одна з двох можливих відповідей на ці непорозуміння:
- Усі ці високопоставлені духовники свідомо обманюють людей, щоб не виглядати тепер дурними.
- Версія про спецоперацію КДБ – це диявольський наклеп на духоносного старця.
Чому не провели експертизу листів?
Душею і серцем я за те, щоб прийняти за істину останній варіант. Але ніхто з оповідачів так і не зміг надати жодного незаперечного доказу істинності всього перерахованого. Все ними передається тільки на словах, без пред'явлення будь-яких документів і незаперечних свідчень.
Найпростішим і очевидним рішенням було б проведення почеркознавчої експертизи листів старця, яких, за твердженнями духовників, близько 400. Було знайдено особову справу отця Павла, де є його почерк, і, як можна зрозуміти, є листи, написані рукою старця до 1944 року. Експертиза могла б без зусиль дати відповідь на питання, чи дійсно старець – автор цих листів.
Але цього зроблено не було.
Канонічний тупик
Щодо офіційного ставлення РПЦ до особи ієромонаха Павла Троїцького, то і тут сталася заминка. Згідно з особовою справою подвижника, він має бути канонізований серед новомучеників як сповідник, загиблий у табірному ув'язненні.
Але якщо це зробити, то всім високопоставленим духовникам довелося б визнати, що вони були обмануті. Напевно, саме тому отець Павло в число новомучеників і не увійшов. А канонізувати його в тому варіанті житія, який пропонують духовні чада отця Павла, немає підстав.
