«Фарго – 5»: про силу, яка може покласти край злу
Чому п'ятий сезон серіалу за франшизою братів Коенів потрібно подивитися кожному християнину.
Брати Джоел та Ітан Коени – провокатори. Їм якимось дивом вдається розповідати історії з життя, на перший погляд, звичайних людей, але так, що стає одразу зрозуміло – ані люди, ані тим паче їхні історії нічого спільного зі «звичайністю» не мають. Типова провокація.
Бо якщо ви бачите тендітну і слабку жінку – знайте, що за тендітністю ховається безстрашність, а за слабкістю – така сила, якій може позаздрити будь-який чоловік. Або якщо в кадрі в Коенів з'являється сором'язливий і невпевнений у собі чоловік, то можете бути певні, що за кілька хвилин він зробить те, що просто шокує вас, наприклад, дістане молоток, щоб убити свою дружину.
У цьому навмисному спотворенні дійсності, у поступово наростаючій ненормальності того, що відбувається, ховається бажання братів Коенів показати складність нашого світу. Для них життя людини нічого спільного ні з «американською мрією», ні з «хеппі-ендом» не має. Життя не можна спрогнозувати, не можна передбачити. За великим рахунком, воно не логічне, і його закони прорахувати нереально.
Тоді що виходить? Життя – це просто набір випадковостей, купа «чорних лебедів», і чекати від нього нічого не треба, а людина взагалі ніяк не впливає на те, що з нею відбувається? Погодьтеся, що питання дуже складні, але саме на них намагаються відповісти брати Коени в більшості своїх фільмів.
Чи завжди справедливість – благо?
«Підручний Гадсакера», «О, брате мій, де ж ти?», «Після прочитання спалити», «Людина, якої не було», «Старим тут не місце» – усе це спроби показати, що перед обличчям обставин людина – не безвольний свідок, а активний учасник, навіть у певному сенсі спів-творець тієї ситуації, в яку вона потрапила.
Чому спів-творець? Бо окрім «людського фактора», окрім випадковості та непередбачуваності життя у кожній роботі Коенів проглядається вплив вищих сил на розвиток історії. Найчастіше ці сили представляють злу сторону. Важливо: зло в Коенів майже завжди прикривається справедливістю і законом причини і наслідку. І в цьому сенсі невблаганно, на повний зріст порушуються релігійні питання. Адже якщо справедливість і закон причинно-наслідкових зв'язків – це зло, то, по-перше, чому, а по-друге, що тоді добро?
Давайте згадаємо, що в християнстві Бог – вищий за закон. «Жодна людина ділами Закону не буде виправдана», – пише апостол Павло (Гал. 2, 16). Між людиною і Богом стоїть не закон, а Христос: «Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус» (1Тим. 2, 5). Тому і спасається людина не законом, а Христом, бо немає іншого імені під небом, даного людям, яким належало б нам спастися (Дії 17, 31).
Закон завжди апелює до справедливості. Але чи є безумовна справедливість завжди і в усьому благом для людини? Ні, тому що, за словами Ісаака Сиріна, Бог вищий за справедливість і може скасовувати її закони: «Ніколи не називай Бога справедливим. Якби Він був справедливий, ти давно був би в пеклі. Покладайся тільки на Його несправедливість, у якій – милосердя, любов і прощення».
І ось саме про це – милосердя, любов і прощення – знято п'ятий сезон серіалу «Фарго», виконавчими продюсерами якого виступили брати Коени.
Де межі зла?
Виконавчі продюсери не займаються безпосередньо режисурою і не пишуть самі сценарій – але вони шукають людей, які роблять це, і контролюють весь процес створення картини. Саме тому присутність Коенів відчувається в кожній сцені серіалу «Фарго», названого так через гучний чудовий фільм братів, знятий ними 1996 року.
Сюжет п'ятого сезону «Фарго» ми, щоб не спойлерити, переповідати не будемо. Він, як і сюжети попередніх сезонів, абсолютно непередбачуваний і атиповий навіть для аудиторії, яка виховувалася на фільмах Квентіна Тарантіно або Гая Річі. Скажемо тільки, що п'ятий сезон «Фарго» порушує одразу кілька фундаментальних релігійних питань.
- Що таке свобода?
- Чи готова людина платити за свою свободу і, якщо так, то чим?
- Як пов'язані між собою причина і наслідок?
- Чи можна жити в стані постійної відповідальності за свої помилки без можливості покаяння і спокути?
- Чи може релігія використовуватися для того, щоб прикривати свої злочини?
- Взагалі, чи може християнин убивати і при цьому виправдовувати себе, апелюючи до релігійних принципів, законів, істин?
Але головне питання – в іншому. І воно настільки важливе, настільки необхідне сьогодні, що заради відповіді на нього варто витратити свій час і подивитися всі 10 серій 5-го сезону «Фарго».
Питання це звучить так: чи має зло безумовний і безперервний характер і, якщо ні, то де його межі? Іншими словами, наскільки закон справедливості незворотній, тобто чи існує сила, здатна цю незворотність зруйнувати?
Досконала людина
На це запитання «Фарго» відповідає: «Так, така сила існує». Є сила, яка може покласти межі злу. Є сила, яка здатна зруйнувати незворотній характер справедливості та зупинити дію відплати, – це любов і похідне від неї – прощення.
Кінцівка п'ятого сезону «Фарго» – це приклад справжнього класичного катарсису. Крім того, напевно, вперше в історії кінематографа з такою силою показано взаємозв'язок любові та прощення. Причому показаний не на теоретичному рівні, коли розумом ти розумієш, що означає любити ближнього, любити свого ворога, а показаний на рівні побутовому – ось тут, у цей момент, із цією вкрай неприємною людиною ти можеш знайти спільну мову.
Не через моралізаторство чи волання до совісті, а через звичайні речі – кухню, печиво, чай та спілкування. Саме це мав на увазі Христос у притчі про доброго самарянина. Але Його притчу слухати, а найголовніше, розуміти сучасна людина, яка загрузла у війнах і ненависті, не хоче. Тому ми й радимо подивитися 5-й сезон «Фарго».
Тому що відповідь Коенів на питання про те, як зупинити зло у світі, настільки сильно впливає на душу, що нам залишається тільки побажати, щоб кінцівка серіалу (заради якої, власне, і були зняті 10 серій) стала керівництвом до дії.
Як і слова Христа: «Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує... Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять? Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний».
Адже тільки досконала людина може прийняти у себе на кухні ворога, щоб нагодувати його печивом.
