Притча: рецепт від невіри
Прийшов якось атеїст до старця і почав говорити йому, що не вірить в Бога. Він просто не міг повірити в якогось «Творця», що створив Всесвіт.
Пару днів потому старець навідався до атеїста з візитом у відповідь і приніс з собою чудову картину. Атеїст був здивований. Він ще не бачив більш досконалого полотна!
- Який прекраснмй живопис. Скажіть, хто це написав? Хто автор?
- Як хто? Ніхто. Лежало собі чисте полотно, а над ним полиця з фарбами. Вони випадково перекинулися, розлилися – і ось вам результат.
- Навіщо ж так жартувати? – засміявся атеїст. – Адже це неможливо: прекрасна робота, точні лінії, мазок і поєднання відтінків. За всією цією пишністю відчувається і глибина задуму. Без автора в такій справі не обійтися!
Тоді старець посміхнувся і сказав:
- Ви не в змозі повірити, що ця невелика картина виникла випадково, без попереднього задуму творця. І хочете, щоб я повірив, що наш прекрасний світ – з лісами і горами, океанами і долинами, зі зміною пір року, чарівними заходами сонця і тихими місячними ночами – виник з волі сліпого випадку, без задуму Творця?
