Притча: Розбитий глечик
Один брат, живучи у гуртожитному монастирі і часто піддаючись гніву, сказав сам собі: «Піду в пустелю, можливо, там, не маючи з ким сваритися, заспокоюсь від пристрасті».
Він вийшов з монастиря і став жити один в пустелі. Одного разу він наповнив водою посудину і поставив її на землю. Посудина раптово перекинулась. Вдруге сталося те ж саме. Втретє глечик також перекинувся. Монах розлютився, схопив глечик та вдарив об землю.
Глечик розбився. Отямившись, брат почав розмірковувати про цю подію та зрозумів, що ворог поглумився над ним. Тоді він сказав: «Ось! Я – один, проте переможений пристрастю гніву. Повернуся до монастиря: мабуть, скрізь потрібна боротьба з самим собою та терпіння, особливо ж – допомога Божа». Монах повернувся до своєї обителі.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Битва за владу під знаменом Неба
06 Вересня 08:09
Що зважує голландка перед Христом?
05 Вересня 20:52
Львівський детектив XVI століття
03 Вересня 19:28
Таємниця забутих катакомбних символів
01 Вересня 15:02
За чашку кави в Стамбулі страчували, а в Римі благословляли
01 Вересня 00:24