Неділя про сліпого, або Як збуваються пророцтва старця Єфрема Аризонського
У неділю про сліпого про зміну кута зору, про коронавірус, про Афон, старця Єфрема та його пророцтва, і багато що інше – в матеріалі протоієрея Ігоря Рябка.
«На суд Я прийшов у цей світ, – говорить Христос, – щоб бачили темні, а видющі щоб стали незрячі» (Ів. 9:39).
Святі люди говорять про те, що зрячий всіх бачить святими. В кожному, не тільки доброму, але і злому, зрячий бачить світло. З цього можна зробити висновок – більшість людей сліпі. В людині, яка робить підлості, ми завжди будемо бачити тільки негідника, у тому, хто бреше – брехуна, у тому, хто краде – злодія. Ми не можемо бачити їх святими. Може, ми розучилися дивитися? Може, нам треба якось змінити кут зору?
Точка фокусування
Пам'ятаю, як у дитинстві я лежав у високій густій траві, уткнувшись підборіддям у землю. Я уявляв, що перед моїми очима не трава, а високий бамбуковий ліс, а я всього лише невеликий житель, розміром з мурашку. Моя дитяча фантазія змінила масштаби і пропорції цього невеликого, зарослого зеленню, шматочка землі, і все моє єство зосередилося на житті іншого світу. Але варто було мені стати на ноги, як я з малої мурашки перетворювався в орла і дивився на цей світ вже очима птаха, що високо летів.
Мураха і орел бачать світ по-різному. По-різному його бачать люди. Все залежить від точки фокусування.
Чому серед православних християн завжди шанувалися духоносні старці? Та тому, що вони бачать те, чого ми бачити не можемо. Під оболонкою тіла старець бачить якимись своїми, одному йому і Богу відомим зором, те, що лежить на серці людини; бачить її майбутнє, минуле і сьогодення. Тому нам так важливо чути, бачити і спілкуватися з тими людьми, які можуть нас, сліпих, вивести на Світ Божий. Тому так важливо старчество і духовне керівництво.
Наділений великими дарами
Сьогодні я хочу звернути увагу своїх читачів на духовний горизонт старця Єфрема Аризонського. Це один з тих справді зрячих людей, які бачили і знали правду про світ, Бога і людину. Я знаю мирських людей, які з ним спілкувалися, ченців, які слухали його розмови, і можу сказати впевнено, що цей чоловік був не тільки святий, але і наділений надвеликими дарами.
Я не знаю, наскільки правдивою була інформація про ті пророцтва, які приписують Єфрему Аризонському, сказані ним незадовго до смерті. Але все те, про що говорив митрополит Морфський Неофіт, зі слів старця Єфрема, у точності збулося: тема, пов'язана з визнанням ПЦУ, у зв'язку з коронавірусом заглохла і навряд чи вона буде комусь цікава в осяжному майбутньому; а світова війна таки почалася, правда не зовсім так, як ми собі це уявляли.
Втім, ми ще не знаємо, що нас чекає далі. Я ж хочу сказати про ті пророцтва, які, безсумнівно, належать старцю Єфрему. Про це свідчать люди, які особисто з ним спілкувалися, а також записи відео-бесід самого отця Єфрема.
«Швидко» і «зручно»
Як відомо, більшу частину життя старець Єфрем провів на Афоні, будучи улюбленим чадом старця Йосипа Ісихаста. Після того, як отець Єфрем поїхав проповідувати в Америку, він щороку приїздив на Афон до монастиря Філофей, де розмовляв з ченцями і сповідував святогорців. Тоді вже почалися масштабні будівництва в більшості монастирів Афону, і дух Святої Гори став змінюватися.
Ченці, які близько знали старця, говорили про те, що отця Єфрема ніколи не турбували проблеми кінця світу або початку третьої світової війни. Він тим і відрізнявся, що говорив не про наслідки гріхів, а про їх причини. У своє останнє відвідування Афону старець Єфрем сказав промову, яку ченці сприйняли як його заповіт:
«Отці, я хочу вам сказати про два слова, які з часом зруйнують Святу Гору. А якщо Афон не встоїть, то що буде зі світом? Якщо зелене дерево засохне, то що буде з сухим? Від цих двох слів загине весь світ! Запам'ятайте їх назавжди. Як тільки ви почнете чути їх на Святій Горі, отже час настав. Ці два слова звучать так – ШВИДКО і ЗРУЧНО. Саме цими словами диявол буде руйнувати Афон».
Під гаслом «швидко» і «зручно» зараз у кожен дім, в кожну сім'ю входять цифрові технології, які, в кінцевому підсумку, заженуть людство в електронний концтабір. Всі сучасні технології проваджені саме цією силою – «швидко» і «зручно». Парадоксально інше – чим більше всього того, що «швидко» і «зручно» з'являється в нашому житті, тим менше у нас стає часу.
Я пам'ятаю ті роки, коли швидкого і зручного було набагато менше, але чомусь зробити тоді виходило набагато більше.
Пізніше, ніж ми думаємо
Ми бачимо, з якою злістю і ненавистю сьогодні нападає диявол на наші українські лаври. Старець Єфрем в одній із своїх бесід пояснив причину цього явища: «Кожен православний монастир є форпост Божий. Молитва, яка в ньому здійснюється, освячує собою весь світ, весь всесвіт. Монастирі – це наші маяки на шляху спасіння, вони є тим духовним притулком, де може ховатися від світу бентежна душа. Тому слуги антихриста перед його приходом будуть робити все можливе, щоб закрити або зруйнувати наші храми і монастирі».
У своїх бесідах старець піднімав тему швидкого приходу антихриста в світ. Він прямо говорив про те, що престол антихриста буде знаходитися в Америці, і з цього світового центру він буде мати можливість спілкуватися з усіма з допомогою новітніх технологій. «Де б людина не знаходилася, що б вона не робила, вона буде в прямому доступі для антихриста».
Про останні часи старець Єфрем говорив так: «У вас буде пряма небезпека зречення, бо муки будуть набагато міцніші через засоби, якими володіє наука і технологія. Сатана буде маніпулювати всім цим з великою досвідченістю. Мученики останніх часів будуть набагато вищі, ніж древні, і в Царстві Божому вони просіяють яскравіше за сонце. Раніше віра була зі зміцненням, з чудесами, з допомогою від святих, так і зла було на землі менше. А зараз віра слабка, багато зла, мороку багато, керівників духовних мало, і взагалі духовна людина – рідкість. Ми перебуваємо в жалюгідному духовному стані. Тому той, хто дасть бій сатані в кінці часів, стане особливим обранцем Божим».
* * *
Коли Христос зцілив сліпого, про що ми чули під час недільного Євангельського читання, то на цю одужалу людину обрушилися гоніння. Ті, хто народилися зрячими, мали владу, гроші, силу і вважали, що їх розуміння і бачення світу єдино вірне і правильне. Всі, хто вважав інакше – вороги, з якими треба боротися.
Минуло дві тисячі років, але нічого не змінилося. Такі ж зрячі сліпці тепер від нас вимагають зречення. Вони хочуть, щоб ми за їхнім уявленням розуміли історію нашого народу, що б ми бачили в тих, хто вбивав наших предків – друзів, у зрадниках – героїв, у катах – благодійників.
Сліпі душі вимагають від нас такої ж сліпоти. Але у своїй сліпоті вони не розуміють того, що ті, хто побачив Світло Боже, вже ніколи не захочуть жити в темряві вічного мороку.
