Єпископ – це той, хто ділиться Любов'ю

Єпископське служіння було встановлене Самим Господом Іісусом Христом. Звертаючись до апостолів, Спаситель сказав: «Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас». І з цього боку – це служіння неймовірно високе і почесне. Але водночас воно вимагає від людини і великої відповідальності, тому що, за словом Євангелія, «кому дано багато, багато від нього й жадатимуть». Висота архієрейського служіння, таким чином, порівнюється з відповіддю, яку йому належить дати на Страшному Суді Христовому.

Святитель Григорій Богослов наголошував, що сан єпископа має «завидну і небезпечну висоту». Цими словами великий учитель нашої Церкви говорить, що окрім зовнішнього, красивого і урочистого архієрейського служіння є ще й внутрішнє, нікому не видиме. Можна з упевненістю говорити, що саме це, внутрішнє, сповнене духовним вдосконаленням себе та боротьби із пристрастями служіння і є головним ділом єпископа. Як, втім, і будь-якого християнина.

За вченням Церкви єпископ – це образ Самого Христа Спасителя. І як Христос поніс на Собі наші гріхи, точно так само, за словом Ісидора Пелусіота, єпископ повинен нести на собі немочі своєї пастви. Це означає, що він повинен бути максимально близький до тих людей, яких йому вручив Христос. Він повинен знати про проблеми, з якими стикається його паства, повинен відчувати і співпереживати її болю, поділяти з нею радість і скорботу. І разом з тим повинен завжди пам'ятати: шлях істинного послідовника Христового завжди лежить через Голгофу. І буває так, що ті, хто сьогодні кричить «Осанна!», завтра може кричати «Розіпни його!».

Це тим більше актуально для тих умов, в яких належить служити сучасному єпископу. Україна, роздирається внутрішніми протиріччями, разом з тим перебуває в стані збройного конфлікту в Донбасі. Рівень агресії і злості в нашому суспільстві вже давно перевищив всі допустимі норми. Люди ненавидять один одного через різні політичні або світоглядні погляди. У цій ситуації не лише єпископ, але й кожен християнин повинен знаходити потрібні слова, щоб примирити ворогуючих і навчити любові тих, хто ненавидить.

Тому головним завданням як християнина, так і єпископа можна вважати постійне духовне вдосконалення, яке має допомогти всім нам на досвіді пізнати Любов Божу до людини, для того щоб ми могли поділитися цим досвідом з іншими.

КП в Україні