Багато галасу і… нічого
Події з церковного життя сільських громад нечасто потрапляють на великий екран. Одна справа – недорого та бюджетно вивести у студії під камеру якогось експерта або провідного блогера, який буде теоретизувати про підступність та злочинність УПЦ скільки заманеться. На цьому, як правило, «матчастина» вичерпується, задоволена телекузня, яка випустила у світ чергову порцію ненависті, відпрацювавши своє, розходиться по домівках.
Інша справа – дістатися села, у якому вміло каламутять релігійний конфлікт, поговорити з людьми, яких зараз звинувачують у зрадництві лише через їхні релігійні переконання, а ще – спробувати «проштовхнути» хоч уривок їхньої сповіді про пережите через горнила редакції.
Ось чому відеорепортаж про те, що цими вихідними віряни села Колосова на Тернопільщині перекрили дорогу, на початку здивував. Невже «плюсам» дозволили почути отих самих маленьких українців?
Виявляється, що всі маленькі українці рівні, але деякі рівніші. Виявляється, що коли віряни УПЦ у селі Птича у відчаї перекривають дорогу, бо їх лякають, оббріхують, забирають їхню власність, то це нікому не цікаво. Або, у кращому випадку, напишуть про спробу захоплення «вірними Москви»… власного майна. А от коли прихильники УПЦ КП розважаються у такий спосіб, бо… не можуть зареєструвати самих себе, то це – ледь не національна трагедія маленької людини, достойна телемовлення «ТСН».
Ще навесні цього року, маючи нагоду побувати на одних сходах цієї сільської громади, змушена була жахнутись – до чого може призвести елементарна правова неграмотність. Здавалося б, що заважає вірянам УПЦ КП, якщо вже так хочеться, для початку хоча б зареєструватись, як того вимагає закон? Дивно, але до сповнених відвертої маячні наклепницьких публікацій про своїх же односельчан, представників громади УПЦ, руки в цих людей дійшли. До симулювання побоїв та слізливих виступів по ТБ – дійшли. До реєстрації релігійного осередку – ні! У чому ж справа?
Версію про те, що районна чи обласна влада вставляє вірянам УПЦ КП палки в колеса, відкидаємо, навіть не вдаючись у подробиці. Якраз на Тернопільщині, зокрема, у Кременецькому районі, за сприяння окремих чиновників неодноразово намагались «протиснути» аферу з перереєстрації діючих громад УПЦ на двійників УПЦ КП. Храми захоплюються, люди читають у пресі наклепи про себе, все всіх влаштовує.
Що ж не склалося з Колосовою? Навіть при абсолютному сприянні у захопленні православних храмів закон поки що вимагає дотримання певних норм. Від статистів – представників сільських громад, які раптом увірували та стали активними православними – необхідна мінімальна конструктивна діяльність. Потрібні певні дії, щоб зареєструвати себе. Невже панове, які голосно звинувачували місцевого жителя, священика УПЦ, у «звірячому побитті» односельчанки з КП, так і не спромоглися хоча б мінімально зібратись докупи?
Виявляється, що пам’ятні збори сільської громади, на котрій дійшло до справжнього вертепу, прихильники КП… виставили як збори релігійної парафії УПЦ, яка нібито погодилась відійти до Київського патріархату. До того ж, того пам’ятного дня ініціатори шуму й галасу так і не змогли скласти хоча б протокол зборів. Це наступного дня підтвердили у сільській раді – втім, що до паперів справа не дійшла, ми бачили і на власні очі. Того вечора люди розійшлись, наймана масовка у балаклавах отримала свою зарплатню та забралась, джип з благочинним УПЦ КП поїхав ні з чим. «Цінний документ» підігнали, як виявилось, пізніше, заднім числом. Втім, після того, як його подали на розгляд чиновникам, його зміст спростували в інстанціях парафіяни громади УПЦ.
Регентка хору православної громади Іоанна Богослова у селі Колосова Майя Рамська каже, що парафіяни УПЦ вже пропонували вирахувати частку коштів, вкладену при спільному будівництві цього храму, та віддати її сім’ям, які тепер хочуть мати свій релігійний осередок. Сільська рада при цьому піде назустріч, буде виділена земля для будівництва, і ніщо не заважатиме тому, щоб в селі постала ще одна церква. Однак складається таке враження, що цим людям не треба церква, не треба молитва, не треба навіть сумнозвісне «почергове богослужіння», бо для цього потрібно хоча б сформувати суб’єкт для перемовин – громаду УПЦ КП. А цього немає і, ймовірно, вже і не буде.
Повідомлення про те, що у Колосовій громада УПЦ КП перекрила автотрасу на знак протесту, є неправомірними по суті. У цьому селі, у котрому колись православні бабці не побоялись дати відсіч тиску незваних гостей у балаклавах, дотепер немає ніякої громади УПЦ КП. Є купка людей, яка вже півроку каламутить село та перекриває рух, бо її відмовляються реєструвати за адресою вже зайнятої культової споруди: це заборонено законодавством.
Справа лише у тім, що ці люди хочуть мати готовий храм, і якщо вони зареєструються, як це роблять інші осередки, то вже не зможуть витиснути з нього його чинних господарів – активну та грамотну у правовому плані громаду УПЦ. Отож, чи не перекрити й нам на пару годин вулицю, адже сусід по будинку не хоче реєструвати нашу сім’ю у своїй хаті?