Миропомазання хлопчиків
Вчора ми служили Літургію в одному з монастирів Чорногорії.
Очолював місцевий владика Амфілохій - митрополит Чорногорсько-Приморський. Під час Літургії відбулося величне священнодійство - миропомазання двох братиків-двійнят - Савви і Петра (Петара - по-сербськи).
В першій частині Літургії, бачу, в храмі з'явилася пара - тато і мама з двома маленькими хлопчиками (до двох місяців віку), які мирно спали на руках в батьків, інколи посмокчуючи крізь сон свої пустушки.
Перед співом «Святий Боже», митрополит Амфілохій виходить з вівтаря на амвон, читає молитву на миропомазання. Виявляється, що владика практикує роздільне звершення таїнства хрещення і миропомазання, яке як правило священиками в нас звершується одне за другим, коли ми хрестимо дітей. Ці малята вже були хрещені священиком, але за вказівкою митрополита миропомазання не було звершено, і це таїнство вже за якийсь час мав звершити сам владика.
Так от. Прочитав владика молитву, миропомазав. Всі, хто були в храмі, хором підтверджували кожне владикине "Печать дара Духа Святаго" словами "Амінь". Це означає, що люди церковні, знають що за чим.
А після миропомазання замість "Святий Боже" хор заспівав "Елицы во Христа крестистеся, во Христа облекостеся, Аллилуйя" (Всі ті, що у Христа хрестилися, у Христа одягнулися, Алілуйя), а батьки з дітьми тричі обійшли колом посередині храму, як це звичайно буває під час хрещення.
І далі Літургія своїм чином.
Але мене вразило не тільки це.
Мене вразила сама картина і атмосфера, яка панувала при цьому в храмі. Я спостерігав з вівтаря. Це було дуже красиво. Ні, не просто красиво. Це виглядало велично, сакрально.
Старий Митрополит. З довгою білою бородою. Старійшина, патріарх, глава народу стоїть біля вівтаря. Перед ним двоє малесеньких хлопчиків, які нещодавно народилися. Взагалі, сивий старець і маленька дитина - це завжди зі сторони виглядає якось по-особливому.
Мене настільки вразила ця картина, що я протягом дня періодично про неї згадував. Думав, де я міг подібне бачити, що це мені нагадує?
Стрітення, св. Симеон Богоприїмець.
Старець і Дитина.
В нашому випадку старець і діти.
Вибачте, може це не зовсім коректне порівняння, але я маю на увазі не суть цього порівняння, а форму, як це виглядало зі сторони.
Священно, велично, зворушливо й навіть трепетно.
