Чи можна народити для себе?
Мені 35 років, із заміжжям не склалося, але дуже хочеться дитину. Чи можна народити для себе, не будучи одруженою? Адже жінка чадороддям спасається.
Аліна Коваль
Відповідає протоієрей Володимир Пучков:
– Вважаю, що за такої постановки запитання гріха не уникнути. Почати хоча б із зачаття. Близькість поза шлюбом негріховною не може бути. Звичайно, в наш час можна і без близькості зачати, можна і на ЕКЗ та інші процедури під різними кутами подивитися. Однак, якщо до такої процедури вдається не бездітна сім'я, яка перепробувала все, що тільки можливо, і так і не отримала результату, а одна людина, якій шлюб уже чи в принципі не цікавий, але потрібна дитина, то подібне, безсумнівно, грішне.
Та й постановка запитання говорить сама за себе: що означає «народити для себе»? Чи не надто егоїстичне це бажання? Яким буде ставлення матері до дитини, народженої «для себе», чи закінчиться це «для себе», коли дитина подорослішає або, навпаки, набуде хворобливої форми, яка отруює життя як матері з дитиною, так і тим, хто матиме нещастя їх любити?
Звичайно, якщо позашлюбна вагітність вже трапилася – поза всяким сумнівом дитину треба народжувати та виховувати у міру своїх сил та можливостей. Але планування позашлюбної вагітності виглядає, м'яко кажучи, якось неправильно.
Ну і головне: бажання «народити для себе» майже завжди нерозривно пов'язане з небажанням нести відповідальність (так-так, якщо років до 30-40 із заміжжям «не склалося», то це майже завжди від небажання чи відповідальність на себе брати, чи працювати над собою). А з таким підходом куди вже там народжувати?
