Про їжу в піст
Більшість з тих, хто почав постити, займають одну з двох позицій:
1. Перші кажуть, що не важливо, що ти їж – головне, не їсти людей. Тому майже не постять і косо поглядають на тих, хто читає про склад того чи іншого продукту.
2. Другі кажуть, що перші так кажуть тому, бо насправді не хочуть постити. Тому постять, але при цьому косо поглядають на тих, хто не звертає уваги на склад того чи іншого продукту.
Однак цих людей крім православної віри об'єднує ще одна річ:
«Тщеславлюсь, когда пощусь; но когда разрешаю пост, чтобы скрыть от людей свое воздержание, опять тщеславлюсь, считая себя мудрым. Побеждаюсь тщеславием, одевшись в хорошие одежды; но и в худые одеваясь, также тщеславлюсь. Стану говорить, побеждаюсь тщеславием; замолчу, и опять им же победился. Как ни брось сей троерожник, все один рог станет вверх».
Тому було б добре, якби ми постили так, щоб увійти до третьої групи – тих, хто просто постять без огляду інших.
