Знову без УПЦ: ДЕСС оновила список релігійних організацій з бронюванням
Держслужба з етнополітики та свободи совісті оновила перелік юридичних осіб – релігійних організацій, які належать до критично важливих. Документ оприлюднено на сайті відомства 8 вересня та затверджено наказом ДЕСС № Н-145/11, яким у новій редакції викладено наказ від 6 червня 2025 року № Н-82/11.
Включення до цього переліку надає релігійній організації право бронювати своїх працівників, у тому числі священнослужителів, від мобілізації.
Оновлений список займає 856 сторінок і містить 11 220 організацій із 23 областей та Києва. Порівняно з першою редакцією, оприлюдненою в червні 2025 року, він виріс майже на три з половиною тисячі позицій.
Жодної громади Української Православної Церкви в ньому немає.
Найбільше в переліку структур ПЦУ – понад 3,5 тисячі. УГКЦ представлена приблизно 2,3 тисячі організацій, Римсько-католицька церква – 648.
Окрема категорія – релігійні організації, які юридично існують, але фактично давно припинили діяльність. До переліку потрапила 61 організація УАПЦ – юрисдикції, яка самоліквідувалася в грудні 2018 року, оголосивши про входження до ПЦУ. Найбільше таких громад в Івано-Франківській області – 36.
Крім приходів, право на бронювання отримали Свято-Михайлівський чоловічий монастир Івано-Франківської єпархії УАПЦ (запис 08-0834) та консисторія Черкаської і Кіровоградської єпархії УАПЦ (21-0051). Ще 184 організації значаться як структури УПЦ КП.
Критично важливими для української економіки держава вважає і язичницькі громади – їх у переліку 19.
Шість із них належать до РУНВіри: «Світло Дажбоже» на Вінниччині, «Оріяни» в Житомирі, станиця «Берегиня-1» у Львові, «Благодійна» в Старокостянтинові, громада в Києві та «Духовний центр Об'єднання синів і дочок України РУНВіри» в Хмельницькій області.
Ще шість представляють «Родове вогнище рідної православної віри»: «Коло Велеса» на Дніпропетровщині, «Світовидова правда» у Львові, «Світло роду» та «Сила роду» в Харкові, духовний центр у Хмельницькій області та вищий духовний навчальний заклад «Православна рідновірська академія віровчення».
Решта сім – це громади українських рідновірів «Поляни» та «Ера Водолія» на Київщині, а також київські «Православ'я» письменниці Галини Лозко, «Квітка папороті», «Релігія природи», «Покон роду» та «Дерево роду».
Є у списку й структури, прямо пов'язані з російськими церковними центрами: десять організацій Російської Православної Церкви Закордоном – включаючи єпархіальне управління Одеської єпархії РПЦЗ, духовну семінарію та два монастирі, – а також сім старообрядницьких громад, частина яких належить до Російської православної старообрядницької церкви з центром у Москві.
Києво-Печерська лавра значиться в переліку як «чоловічий монастир Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».
Таким чином, право забронювати духовенство від мобілізації держава надала і структурі, якої не існує вісім років (УАПЦ), і громадам, що поклоняються Дажбогу. Єдина конфесія, яка залишилася за межами списку, – найчисленніша в країні Українська Православна Церква, священників якої ТЦК продовжують забирати на фронт.
Як повідомляв СПЖ, голова ДЕСС Віктор Єленський, відповідаючи на запитання про бронювання архієреїв УПЦ, заявив: «Таких ми не бронюємо». Він визнав, що священнослужитель, потрапляючи на фронт, позбавляється сану, але підкреслив, що звернення зарубіжних релігійних центрів на позицію українських властей не впливають.
