Православ'я – життя, засноване на абсолютній любові, – німецький священник
Протоієрей Ніколас Есбер підкреслює, що де немає любові, там немає істини – і там немає Православ'я.
Протоієрей Ніколас Есбер, настоятель церкви святих апостолів Петра і Павла в Бутцбасі (земля Гессен) в юрисдикції Антіохійського Патріархату, розповів в інтерв'ю СПЖ в Німеччині про зростаючий інтерес німців до православної віри і про те, що приваблює їх у Православ'ї.
За словами отця Ніколаса, в останні роки помітно зріс інтерес німців до православної віри. Храм святих Петра і Павла став важливим центром для всіх бажаючих дізнатися про Православ'я в Гессені. «Я особисто супроводжував кількох людей на шляху до Хрещення. Вони відвідують кожної неділі Божественну літургію, а також нашу щотижневу біблійну групу. Вони приводять і своїх неправославних друзів, щоб більше дізнатися про Православ'я», – розповідає настоятель.
Зараз велика група людей регулярно приходить до нього, готуючись до Хрещення. Причина популярності громади – використання німецької мови в проповідях і богослужіннях, а також дружелюбна атмосфера і братська любов. «Наша церква стала важливою точкою притягнення не лише для німців, але й для православних християн з інших Церков завдяки дружелюбній атмосфері і братській любові, яку відчуває кожен гість», – пояснює священник. Кожної неділі на Божественній літургії під дахом церкви зустрічаються представники більше дванадцяти різних національностей, і ця тенденція продовжується.
Відповідаючи на питання про те, як у світі, де влада важливіша за істину, люди можуть повернутися до істинних цінностей, священник підкреслює центральне значення любові в Православ'ї. «Я часто чую від людей, нещодавно хрещених у нашій церкві: "Я шукав істину і знайшов її в Православ'ї"», – говорить протоієрей. Однак це піднімає важливе питання: як Православ'я може представляти істину в світі, де православні нації і Церкви конфліктують між собою?
«Де немає любові, там немає істини – і там немає Православ'я. Адже Православ'я – це, коротко кажучи, одкровення Самого Христа», – пояснює отець Ніколас, цитуючи останню заповідь Христа: «Заповідь нову даю вам, щоб любили один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного. По тому пізнають усі, що ви Мої учні, якщо будете мати любов між собою» (Ін. 13:34–35). Апостол Іоанн у своєму першому посланні узагальнює весь православний погляд на любов, коли говорить: «Возлюблені! будемо любити один одного, тому що любов від Бога, і всякий, хто любить, народжений від Бога і знає Бога. Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов» (1 Ін. 4:7–8).
На питання про важливість давніх церковних канонів отець Ніколас відповідає: «У Православ'ї немає нічого старого і нічого нового. Православ'я – це одкровення Христа, а Христос – Той же, ким Він був завжди». Єдина відмінність сучасності, на його думку, – відсутність любові. «Навіть якщо давні церковні закони і приписи практикуються без любові, ми – не більше ніж "мідь дзвінка або кимвал звучний" (1 Кор. 13:1)».
Чисельність православних у Німеччині постійно зростає. Священник пояснює це так: «Православ'я – не релігія чи секта, а спосіб життя, заснований на абсолютній любові, і тому це єдиний дієвий засіб проти нескінченних викликів, з якими ми стикаємося в цьому світі». Саме тому православні громади відіграють все більш помітну роль у суспільстві, оскільки їхня віра заснована насамперед на ділах, що випливають з любові до ближнього. Тут виконуються слова Господа: «Ви – сіль землі. Ви – світло світу». Саме цю роль, за словами отця Ніколаса, відіграють істинні православні християни в цьому світі.
Раніше СПЖ писала, що у Німеччині через українських біженців різко зросла кількість православних.
