Церква святкує Обрізання Господнє
Православна Церква згадує євангельську подію, коли, згідно із старозавітним законом, восьмиденне немовля Ісус Христос прийняв обрізання.
14 січня за новим стилем Православна Церква відзначає велике свято – Обрізання Господнє. Про подію згадується в Євангелії від Луки (Лк. 2:21).
За встановленим Богом законом кожен єврейський хлопчик мав бути обрізаний на восьмий день після свого народження на знак заповіту Бога з праведним Авраамом та його нащадками (Бут. 17, 10-14; Лев. 12, 3).
Цей обряд включав людину до народу Ізраїлю. Тому пройти його мав і Спаситель, адже за тілом Він походив із роду царя Давида. При обрізанні, як було заведено тоді, Йому було дано ім'я – Ісус (Лк. 2, 21).
Свято Обрізання відіграло важливу історичну роль наприкінці I століття, коли серед християн виникла одна з перших єресей – докетизм. Її назва походить від грецького «докео», що означає «здаватися»: послідовники докетизму вважали Христа не реальною людиною, а примарою чи духом, який лише здавався втіленим.
Євангельське свідчення про те, що Він пройшов обрізання, у суперечках того часу стало важливим свідченням того, що тіло Христа було відчутним, а отже, і Сам Він був істинно втіленим.
У церковний календар як свято подія Обрізання Господнього увійшла у IV столітті. Канон святу написав преподобний Стефан Савваїт.
