О. Олександр Клименко розповів, як не впасти у спокусу через марнославство
У черговому випуску відеопроекту УПЦ протоієрей Олександр Клименко нагадав слова Іоанна Златуста про те, чому добрі справи можуть згоріти як солома.
Будь-які добрі справи і вчинки, красномовні слова і проповіді християнина можуть згоріти як солома в огні гріха гордині і марнославства, розповів протоієрей Олександр Клименко в новому випуску циклу духовних роздумів, присвячених тлумаченню на Апостольські читання, опублікованому Інформаційно-просвітницьким відділом УПЦ.
Розмірковуючи про слова апостола Павла в першому посланні до Коринфян (1 Кор. 3: 9-17), священик зазначає, що ми робимо все залежне від нас, але в кінці дня говоримо, що «нехай на все буде воля Твоя, Отче, тому що Ти є Той, Хто все робить, ми ж лише за нашим земним міркуванням, за нашими силами пробуємо внести бодай частину в Твій Божий труд». Саме такий настрій допомагає не впасти в спокусу через своє марнославство.
Далі отець Олександр сказав, на чому має ґрунтуватися праця місіонера, проповідника і вчителя. «Ким би ти не був, на якій би висоті вчення не знаходився, яким би красномовним ти не був проповідником, як би багато ти не потрудився, не смій відходити від наріжного каменя вчення. А наріжним каменем вчення завжди повинен бути Христос», – зазначив священик.
Він також пояснив, що проповідь може і не принести очікуваного плоду, незважаючи на красномовство, про що говорить апостол: «Можливо, те, що видавало себе у звичайному житті за золото, насправді було лише соломою, те, що видавало себе за срібло, стало лише деревом. Тому що з’ясувалося, що це не принесло укоріненого плоду. Бо ті люди, до яких ми зверталися, не змогли зберегти в нас Світло Віри», – сказав протоієрей Олександр Клименко.
Священик нагадав, що святитель Іоанн Златоуст бачить у словах апостола про випробування вогнем наші добрі справи, які через гріх гордині можуть згоріти як солома. «Людина живе і неначе збирає навколо себе валізи різних справ і думає, що це добрі справи, що це золото, срібло чи каміння, адже отримує від інших шану, повагу. Це може навіть бути з проповідником, коли навколо всі захоплюються його словами, однак він насправді це робить через марнославство, – пояснив о. Олександр. – Це те, що може спіткати кожного проповідника, кожну людину, яка робить добрі справи та вже звикла до похвали. Іоанн Златоуст говорить, що в когось добра справа виявиться соломою, а у серці іншої доброї справи навпаки виявиться, що вона не була знищена нашою гординею, нашими гріхами, нашим марнославством».
Як повідомляла СПЖ, о. Олександр Клименко розповів, як на апостолів вплинуло Преображення.
