Церква відзначає Обрізання Господнє

14 січня Православна Церква відзначає велике свято Обрізання Господнє.

За встановленим Богом законом кожен єврейський хлопчик мав бути обрізаний на восьмий день після свого народження на знак заповіту Бога з праведним Авраамом та його нащадками (Бут. 17, 10-14; Лев. 12, 3).

Цей обряд долучав людину до народу Ізраїлю. Тому пройти його мав і Спаситель, адже за тілом Він походив із роду царя Давида. При обрізанні, як було заведено тоді, Йому було дано ім'я – Іісус (Лк. 2, 21).

Свято Обрізання відіграло важливу історичну роль наприкінці I століття, коли серед християн виникла одна з перших єресей – докетизм. Її назва походить від грецького «докео», що означає «здаватися»: послідовники докетизму вважали Христа не реальною людиною, а примарою чи духом, який лише здавався втіленим.

Євангельське свідчення про те, що Він пройшов обрізання, у суперечках того часу стало важливим свідченням того, що тіло Христа було відчутним, а отже, і Сам Він був істинно втіленим.

У церковний календар як свято подія Обрізання Господнього увійшла у IV столітті. Канон святу написав преподобний Стефан Савваїт.

Як раніше повідомляла СПЖ, Церква святкує Обрізання Господнє.