16 травня Церква вшановує преподобного Феодосія Печерського

Преподобний Феодосій Печерський, засновник спільножитного монастирського статуту і родоначальник чернецтва в Руській землі, народився у Василеві, неподалік від Києва. З юних років він виявив непереборний потяг до подвижницького життя, ведучи аскетичне життя ще в батьківському домі.

Він не любив дитячих ігор і захоплень, постійно ходив до церкви. Сам умовив своїх батьків віддати його для навчання читання священних книг і, при відмінних здібностях і рідкісній завзятості, швидко вивчився читанню книг, так що всі дивувалися розуму отрока.

На 14-му році він втратив батька і залишився під наглядом матері – жінки суворої і владної, яка водночас дуже любила свого сина. За прагнення до подвижництва вона багато разів карала його, але Преподобний твердо став на шлях подвигу.

На 24-му році він таємно залишив батьківський дім і постригся, за благословенням преподобного Антонія, в Києво-Печерському монастирі з ім'ям Феодосій. Через чотири роки мати відшукала його і зі сльозами благала повернутися додому, але святий сам переконав її залишитися в Києві та прийняти чернецтво в обителі святителя Миколая на Аскольдовій могилі.

Преподобний Феодосій трудився в обителі більше за інших і нерідко брав на себе частину праць братії: носив воду, рубав дрова, молов жито і відносив кожному іноку борошно. У спекотні ночі він оголював своє тіло і віддавав його в їжу комарам і мошці, кров текла по ньому, але святий терпляче займався рукоділлям і співав псалми.

У храм він приходив раніше за інших і, ставши на місці, не сходив з нього до закінчення Богослужіння; читання слухав з особливою увагою. У 1054 році преподобний Феодосій був рукоположений у сан ієромонаха, а в 1057 році обраний ігуменом.

Слава про його подвиги привернула безліч ченців у обитель, у якій він побудував нову церкву і келії, ввів Студійський спільножитний статут, списаний, за його дорученням, в Константинополі. В сані ігумена преподобний Феодосій продовжував виконувати найважчі послухи в обителі.

Святий зазвичай вживав лише сухий хліб і варену зелень без олії. Ночі проходили у нього без сну в молитві, що багато раз помічала братія, хоча обранець Божий і намагався приховати свій подвиг від інших. Ніхто не бачив, щоб преподобний Феодосій спав лежачи, зазвичай він відпочивав сидячи. Під час Великого посту святий віддалявся в печеру, розташовану неподалік від обителі, де подвизався, ніким не зримий.

Одежею його була жорстка власяница, надіта прямо на тіло, тож в цьому убогому старці не можна було упізнати знаменитого ігумена, якого шанували всі, хто знав його. Одного разу преподобний Феодосій повертався від великого князя Ізяслава.

Візник, що ще не знав його, сказав грубо: «Ти, чернець, завжди святкуєш, а я постійно в працях. Іди на моє місце, а мене пусти до  воза». Святий старець покірно послухався і повіз слугу. Побачивши ж, як преподобному кланялися, сходячи з коней, зустрічні бояри, слуга злякався, але святий подвижник заспокоїв його і, після приїзду, нагодував в монастирі.

Сподіваючись на допомогу Божу, преподобний не зберігав великих запасів для обителі, тому братія іноді відчувала брак у насущному хлібі.  За його молитвами, однак, знаходились невідомі благодійники і доставляли в обитель необхідне для братії. Великі князі, особливо Ізяслав, любили насолоджуватися духовною бесідою преподобного Феодосія.

Святий не боявся викривати сильних світу цього. Незаконно засуджені завжди знаходили в ньому оборонця, а судді переглядали справи на прохання шанованого всіма ігумена. Особливо дбав преподобний про бідних: побудував для них у монастирі особливий двір, де будь-який потребуючий міг отримати їжу і дах.

Заздалегідь дізнавшись про свій спочинок, преподобний Феодосій мирно відійшов до Господа в 1074 році. Він був похований у викопаній ним печері, в якій усамітнювався під час посту. Мощі подвижника були знайдені нетлінними в 1091 році.

До лику святих преподобний Феодосій був зарахований у 1108 році. З творів преподобного Феодосія до нас дійшли 6 повчань, 2 послання до великого князя Ізяслава і молитва за всіх християн. Житіє преподобного Феодосія складено преподобним Нестором Літописцем, учнем великого авви, через 30 років після його преставлення і завжди було одним з найулюбленіших читань руського народу..

Пам'ять преподобного Феодосія звершується також 14 серпня, 28 серпня і 2 вересня.