Ватопед подарував «Закланну» ікону Божої Матері місту Лариса

Настоятель Ватопедського монастиря ігумен Єфрем (Куцу) взяв участь у святковому богослужінні з нагоди Торжества Православ'я у місті Лариса (Греція), пише «Православна спадщина України на Святій Горі Афон»

Митрополит Лариський і Тирнавонський Ігнатій (Лаппас), на запрошення якого ігумен Єфрем прибув на урочистості, подякував настоятелю Ватопеда за приїзд та передав свої вітання з нагоди свята всім ченцям-афонітам.

Ігумен Єфрем у своїй проповіді розкрив значення ікон для православних віруючих, а також висловив подяку владиці Ігнатію за запрошення. Крім того, ігумен Єфрем подарував митрополиту Ігнатію список ікони Божої Матері «Закланна», підкресливши її цінність для афонських насельників монастиря Ватопед.

Чудотворний образ Богородиці «Εσφαγμένη», тобто «Закланна», знаходиться у параклісі великомученика Димитрія монастиря Ватопед на Святій горі Афон. Ікона постраждала від рук диякона монастиря Ватопед, коли той, через запізнення на трапезу, залишився без вечері. Диякон став перед образом Божої Матері та почав нарікати: «До якого часу я буду служити Тобі, Богородице?.. Працюй, працюй, а за все це немає нічого, навіть куска хліба не дають мені у підкріплення втомлених сил моїх».

З цими словами диякон схопив ножа, яким зчищав віск з панікадил, і з силою вдарив ним ікону. З рани у правій щоці Богородиці хлинула кров, а лик Пречистої Діви зблід. Монах від жаху впав на землю. Поминаючи нещасного «іконовбивцю», ігумен Ватопеда звершив на наступний день всенічне бдіння.

За молитвами братії через 3 роки у сонному видінні ігумену з'явилася Богородиця і сказала, що прощає злочинця та дарує йому зцілення, але рука його «буде засуджена на другому пришесті Христа». Коли по закінченні 3 років після поховання цього диякона, його могилу розкрили, то виявили, що всі його кістки світлі, тоді як рука, що пронизала образ, залишилася нерозкладеною, але смердячою. На спогад про чудо і на науку братії ця рука досі зберігається у дротовому кіоті за вікном в пронартексі храму монастиря Ватопед.

Також відомо, що на початку XX ст. якийсь священик, прикладаючись до ікони, з необережності або навмисно торкнувся рани на щоці Богородиці. Запечена кров обсипалася на нього, і він, ледве переступивши церковний поріг, впав замертво.