9 січня – пам'ять святого апостола первомученика і архідиякона Стефана
.
За висловом Астерія, це був «начаток мучеників, учитель страждань за Христа, основа доброго сповідання, бо до Стефана ніхто не проливав крові своєї за Євангеліє».
Будучи сповнений Духа Святого, святий Стефан відважно і переконливо проповідував християнське вчення та перемагав іудейських законовчителів у спорах.
Через це юдеї обмовили Стефана, ніби він говорить хулу на Бога та на Мойсея. З таким звинуваченням святий Стефан постав перед синедріоном і первосвящеником.
Він виголосив промову, у якій виклав історію єврейського народу та сміливо викрив іудеїв у гоніннях на пророків і в страті очікуваного ними Месії, Іісуса Христа. Під час промови святий Стефан раптом побачив відкрите небо та Іісуса Христа у славі, що стоїть по правиці Бога. Він голосно проголосив про це.
Тоді юдеї, затикаючи вуха, накинулися на нього, потягли його за місто і побивали камінням, а святий мученик молився за своїх вбивць. Вдалині, на узвишші, стояла Матір Божа зі святим апостолом Іоанном Богословом та старанно молилася за мученика.
Перед смертю Стефан сказав: «Господи Іісусе, прийми дух мій, Господи, не постав їм це за гріх», – і потім радісно віддав за Христа свою чисту душу.
Тіло святого первомученика Стефана, залишене на поживу звірам, таємно взяв відомий єврейський вчитель Гамаліїл із сином своїм Авівом та поховав у своєму маєтку.
Згодом вони обидва увірували у Христа та прийняли святе Хрещення.
