Папа Римський відкинув можливість визнання жіночого священства

Папа Франциск заявив 1 листопада, що заборона жіночого священства встановлена в Католицькій Церкві назавжди і є незмінною. Про це він сказав під час традиційної прес-конференції на борту літака, повертаючись зі Швеції до Риму, повідомляє Christiantoday.

Шведська журналістка зазначила, що глава Лютеранської Церкви, яка вітала його в Швеції – жінка (Антьє Якелен, глава Церкви Швеції – Ред.). Потім вона запитала, чи допускає Папа, що жінкам дозволять служити в Церкві у найближчому майбутньому.

«Святий Папа Іоанн Павло ІІ ясно та остаточно висловився з цього приводу», – відповів Франциск, маючи на увазі документ 1994 року, в якому Іоанн Павло ІІ відкинув можливість жіночого священства. Ватикан затвердив це вчення в якості невід'ємної частини католицької традиції.

Репортер перепитав Папу: «Але назавжди-назавжди? Ніколи-ніколи?», на що він відповів: «Якщо ми прочитаємо уважно декларацію Папи Іоанна II, вона вказує на це».

Франциск вже заявляв, що двері для рукопокладення жінок закриті, проте прибічники жіночого священства сподіваються, що майбутній Папа може скасувати це рішення через нестачу священиків по всьому світу.

Представники організації Women's Ordination Conference (WOC), яка просуває жіноче священство, заявили, що «глибоко розчаровані» відповіддю Франциска, назвавши документ «застарілим, помилковим і болісним».

Католицька Церква вчить, що жінки не можуть рукопокладатись у священики, тому що Іісус обрав апостолами лише чоловіків. Прибічники жіночого священства стверджують, що це була всього лише норма того часу.

«Церква не повинна боятися переглядати звичаї, коли вони більше не відповідають Євангелію. Церква, яка не відкрита для дарів половини її членів, є нежиттєздатною і поза зв'язком з потребами її людей», – заявили в WOC.

У серпні Франциск створив комісію для вивчення ролі жіночої дияконії в ранній Церкві, зародивши надію серед борців за рівність жінок на те, що коли-небудь жінки отримають право голосу серед 1,2-мільярдної пастви Католицької Церкви.

Диякони, як і священики, рукопокладаються і повинні бути чоловіками. Вони не можуть правити Месу та здійснювати головні таїнства, проте їм дозволяється проповідувати та навчати від імені Церкви, а також хрестити та відправляти панахиди.

Вчені богослови сперечаються щодо ролі жіночої дияконії в ранній Церкві. Деякі стверджують, що їхні права були обмежені, інші переконані, що диякони-жінки були на рівних з дияконами-чоловіками.