Афонські старці розповіли, як читати з користю

Духовне читання – одна з найважливіших складових християнського життя. Мудрі книги не лише формують світогляд людини, але і можуть істотно змінити її життя. Саме через читання праць святих отців Церкви люди приходять до віри, а деякі навіть беруть на себе чернечий подвиг. "Православна спадщина України на Святій Горі Афон" наводить висловлювання афонських святих і ченців про душекорисні книги.

Преподобний Паїсій Святогорець

«Нехай вони (люди) спочатку читають Євангеліє, щоб зрозуміти, що означає "Христос". Після того, як вони трохи прийдуть у сокрушення, нехай читають Старий Заповіт. Знаєш, як буває важко, коли твоєї допомоги просять люди, які нічого не читали? Все одно, що учень початкової школи йде до професора університету і каже йому: "Допоможи мені". І що тоді говорити професорові? Що один плюс один дорівнює двом?»

«Ти отримуєш користь лише тоді, коли розумієш, про що йдеться в книзі, випробовуєш себе та змушуєш себе застосовувати прочитане до самого себе. “Про що говорить те, що я читаю? Де я духовно перебуваю? Що мені робити?" І потім чим більше хтось дізнається, тим більшу він несе відповідальність. Я не кажу, що не треба читати, щоб не знати багато і не бути відповідальним. Таке ставлення до читання було б лукавством. Я маю на увазі те, що не слід читати лише для того, щоб отримувати задоволення».


Преподобний Порфирій Кавсокалівіт

«Щоб право простувати шляхом істинним, слід постійно читати Священне Писання, житія святих, церковні книги. Якщо під час читання яке-небудь слово чи думка з прочитаного вразить тебе, перерви читання і затримайся на ній довше, гарненько її обміркуй. Скоро ти побачиш, яку велику користь це приносить».

«Читай більше, щоб просвітився твій розум. Знаєш, я сам читав дуже багато. Щоб мене ніхто не турбував, я забирався на одне дерево по драбині, яку я сам змайстрував. Піднявшись нагору, я затягав її за собою, щоб ніхто нічого не помітив і щоб мене не потурбували. Так я міг протягом багатьох годин уважно читати і роздумувати над прочитаним».


Преподобний Паїсій Величковський

«Якщо ж віддалитеся від читання книг отецьких, то позбудетеся світу Христового і любові».


Преподобний Никодим Святогорець

«Коли ти збираєшся читати Євангеліє і відкриваєш його, то роби це так, як ніби ти відкриваєш Небо, тому що ця Книга, написана з найбільшим благоговінням, містить в собі вчення Самого Христа. Читай її так, як ніби тебе вчить Сам Господь. Коли ти читаєш Його слова, то не відчуваєш жодного страху».


Преподобний Іосиф Ісіхаст

«Читай божественні книги, щоб ними просвіщався розум, щоб спрямовувалася на духовний шлях твоя душа. І це божественне читання стане для тебе небесним приданим і вічним багатством».


Схиархімандрит Кирик Афонський

«Є такі люди Божі, які, начитавшись подвижницьких книг, відразу хочуть наслідувати подвижникам, молитовний труд яких описаний в книгах, а тому читачі книг тримають увагу на серце чуттєвому, бажаючи з'єднати розум з серцем, що становить вищий молитовний подвиг. Однак братися за такий подвиг нікому не можна без досвідченого керівника, оскільки насамперед саме чуттєве серце заболить до гострої кольки в ньому, і всі груди разболяться, і тоді за необхідністю залишиш всяку молитву і навіть по книзі зроблену, а про умосердечну і казати нічого...»