Про «архієрея», який засідає в президії

2018 року тодішній президент Петро Порошенко засідав у президії «об'єднавчого собору» ПЦУ в Софії, виголошував промови з трибуни і фактично був спікером цього збіговиська.

А через 4 роки ми побачили дзеркальну ситуацію. 14 вересня 2022 року відбулося засідання Волинської облради, де було ухвалено рішення про «заборону» УПЦ. І начебто воно в загальному контексті особливо нічим не примітне, таких «заборон» в Україні було багато. Але це не зовсім так.

У президії (!) райради засідав волинський «митрополит» ПЦУ Михайло Зінкевич, який, вочевидь, і керував процесом заборони «конкурента», оскільки в офіційному повідомленні сказано, що Зінкевич «подякував» депутатам та благословив на подальшу роботу.

Можна довго розмірковувати про аморальність чи антизаконність подібної ситуації, але навряд чи варто. У спілкуванні «ієрархів» ПЦУ та політиків все складніше розрізняти хто із них хто. Політики створюють церкви, церковники ухвалюють закони. Де тут місце для Бога і чи є воно взагалі? Запитання, очевидно, із розряду риторичних.