Чи може християнин ненавидіти Путіна?
Ненавидіти завжди легше. Людина, коли упивається ненавистю, часто навіть отримує від цього задоволення. Тільки до християнства це не має жодного стосунку.
Порошенківський «5 канал» влаштував провокацію під судом про заборону Київської митрополії УПЦ. Оскільки засідання перенесли, журналістка вирішила «відірватися» в спілкуванні з одним із кліриків.
Вона запитала, чи називає священник Путіна військовим злочинцем, і чи не думає під час обстрілів, що той – «х*йло».
Священник відповів, що це не духовні питання. Що злочинцем когось може назвати лише суд, а про мати на адресу Путіна він не думає, оскільки цілі та сенс його життя ніяк не пов'язані з образами та осудом.
У коментарях «5 каналу» – море образ вже на адресу самого священника. І це очікувано. З точки зору суспільства, його слова – «зашквар», тому що справжній патріот зобов'язаний ненавидіти Путіна (як ворога) всією душею. Але для послідовника Христа, Який навчав нас ворога любити, це цілком нормальна позиція.
Однак не всі, хто називає себе Його учнями, так вважають.
Відео перепостив одіозний рейдер ПЦУ Роман Грищук, звинувативши священника УПЦ, нібито він «ненавидить пцушників»: «Українських священників ненавидить всім серцем, а путіна ненавидіти – гріх. Вас він осудить і не допустить до Причастя, тому що ви говорите "Отче наш" українською. А путіна – не осудить, тому що "осуджати – гріх"».
Не варто навіть згадувати, що все це – очевидна брехня і наклеп. Грищук навіть не знайомий зі священником і не може знати, кого він не допускає до Причастя і тим більше – кого осуджує і ненавидить. Проблема в іншому. І «5 канал», і Грищук намагаються протягнути нехитру маніпуляцію: якщо в УПЦ відмовляються ненавидіти і осуджувати Путіна – значить там його підтримують. Але це не так. В УПЦ не за Путіна, а за Христа.
Спаситель залишив нам абсолютно чіткі інструкції, як ми повинні ставитися до осуду і ненависті.
• «Не судіть, щоб і вас не судили, бо яким судом судите, таким будете судимі; і якою мірою міряєте, такою і вам будуть міряти» (Мф. 7: 1-2).
• «…І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим».
• «Ви чули, що сказано: люби ближнього твого і ненавидь ворога твого. А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, робіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто ображає вас і переслідує вас» (Мф. 5: 43-44).
Звісно, ненавидіти завжди легше. Людина, коли упивається ненавистю, часто навіть отримує від цього задоволення. Тільки до християнства це не має жодного стосунку. Якщо ти учень Христа, ти повинен прощати, а не звинувачувати, благословляти, а не проклинати. І якщо не любити ворога, то хоча б його не ненавидіти.
Особливо якщо на тобі ряса.
