Хто судить, суддя чи прокурор зі слідчим?
Коли 8 травня 2024 р. суд залишив під вартою протоієрея Сергія Чертиліна, сталося кричуще порушення порядку судочинства.
Адвокат підсудного священник Микита Чекман повідомив, що «під час перебування судді в нарадчій кімнаті до нього увійшли слідчий СБУ Олег Савенко та прокурор Київської обласної прокуратури Юлія Дедюк». Тим самим було порушено одну з найважливіших умов справедливого судового розгляду, таємниці дорадчої кімнати. Про це було заявлено публічно, оскільки адвокати зуміли зафіксувати це порушення. Але за словами людей, знайомих із судовими засіданнями, у випадках із журналістами Валерієм Ступницьким, Андрієм Овчаренком та Володимиром Бобечком було те саме.
Суть дорадчої кімнати полягає в тому, що, вислухавши всі докази сторін, показання свідків і дослідивши всі наявні у справі докази, суд удаляється для ухвалення рішення в справі до закритого приміщення, доступ до якого заборонено іншим особам. Таємницю дорадчої кімнати закріплено у всіх процесуальних кодексах України. Ось, наприклад, цитата із ст. 367 Кримінального кодексу: «Під час винесення вироку ніхто не має права перебувати у дорадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд».
Настав час запитати: то хто ж насправді приймав рішення залишити священника та журналістів у СІЗО, суддя Воронкін чи слідчий Савенко з прокурором Дедюк? Зрозуміло, що в нас система правосуддя ще недалеко пішла від радянських часів і фраза «незалежний суд» може викликати лише гірку усмішку. Як слідчий із прокурором так нахабно, не таючись, можуть порушувати таємницю дорадчої кімнати та входити туди, куди закон забороняє входити будь-якій людині, окрім судді, навіть президенту чи голові Верховної Ради? А те, що після цього візиту суддя Воронкін О. А. виносить неправедне рішення і залишає невинних людей страждати за ґратами, вкотре переконує в тому, що судді – це маріонетки в руках прокуратури.
