Євангеліє – це Блага Вість: як її почути в метушні?

Переказ апостола Павла про «невідмирність» Євангелія складно обійти увагою. У Посланні до Галатів він пише, що Євангеліє «не є людське» (Гал. 1:11).

Якщо не людське, значить – Боже, а якщо Боже, значить – Священне.

Ми часто чуємо про те, що Євангеліє – сакральне і богонатхненне. Але відчути ці особливі властивості Писання ми зможемо лише тоді, коли зануримося в його читання, коли захочемо прожити його разом зі свідками пришестя у світ Спасителя.

Що таке «Блага Вість»? 

Для того, щоб Євангеліє стало для нас зрозумілим і доступним, варто завжди пам'ятати його початковий сенс.

У буквальному перекладі з грецької мови «Євангеліє» означає «благу (або добру) вість».

З цього випливає, що з давніх-давен люди так чи інакше виступали адресатами Євангелія.

Першу благу вість отримали ще наші праотці Адам і Єва, коли після гріхопадіння вони почули заповіт від Бога. Творець запевнив їх, що в майбутньому людство очікує загальне викуплення через сім'я Жінки, яке знищить первородний гріх. Потім те ж Євангеліє повторювали пророки, які готували юдейський народ до пришестя Месії – Викупителя.

Цю підготовчу місію завершив архангел-благовісник Гавриїл, який сповістив спочатку про швидке зачаття останнього пророка Іоанна Предтечі, а потім – про Різдво Христове Його Пречистій Матері.

Слово Боже – «дротик» для душі

Після виходу Ісуса на проповідь Євангеліє набуло звичного для нас контексту. Воно стало свідченням про втіленого Бога і одночасно – свідченням втіленого Бога.

Значення Євангелія для християн вичерпно описує грецький бібліст І. Каравідопулос. Він вказує, що «Євангеліє означає спасительну звістку, змістом якої є Христос, а метою – покаяння всіх людей, які приймають цю звістку і сприймають нове життя під сінню Хреста Христового».

Благовістя Христове можна в чомусь порівняти з грою в дартс, де кожен дротик – це Слово Боже, а мішень – наша душа.

Господь кидає Своє Слово прямо в душу з однаковою силою. Але від того, наскільки спокійною або вітряною буде погода, настільки зростає, або навпаки – зменшується ймовірність, що дротик потрапить у ціль.

Якщо душу охоплює буря мирської суєти, то Слово Боже потрапить у «молоко». Воно жодним чином не зачепить наших почуттів і думок. Якщо ж навколо душі панує молитовний спокій, тоді дротик Євангелія обов'язково потрапить у «десятку». У такому випадку людина прийме в себе євангельське Слово і буде будувати своє життя, згідно з Євангелієм, що неодмінно приведе її до покаянного настрою душі.

Чому Євангелій чотири, а не одне?

У когось може виникнути збентеження, коли він відкриє текст Нового Завіту і побачить там чотири різних Євангелія: від Матфея, Марка, Луки та Іоанна. І тоді постане питання: одна чи це блага вість чи вони різні?

Євангеліє завжди одне, як і Бог завжди єдиний. Але також, як і Бог Троїчний в іпостасях, так і Євангеліє четверичне у своїх формах.

Тому всі чотири оповідання, хоч і відрізняються характером і буквальним змістом тексту, але дивовижним чином єдині в описі спасительної місії та викупного подвигу Ісуса Христа. Кожен євангеліст виражає окрему іпостась Євангелія – окремі риси проповіді Господньої.

Матфей писав Євангеліє, виражаючи протест показному «благочестю» іудеїв. Тому його благовістя рясніє старозавітними цитатами і чисто юдейським підходом до тлумачення священних текстів.

Марк звертав своє слово до простих людей, які жадали пізнати Істину. Тому його Євангеліє відрізняється простотою стилю, а Христос постає перед читачами в образі дбайливого Сина Людського, Який не бажає смерті грішника, але щоб він «звернувся від шляху свого і жив був» (Єз. 33:11).

Апостол Лука постарався максимально деталізувати євангельську історію, включивши в неї дитячі роки життя Спасителя. Це унікальний опис відсутній у інших євангелістів.

І, нарешті, Іоанн Богослов розкрив перед нами «Євангеліє Любові», в якому показав Господа Ісуса як люблячого і милуючого Отця.

Ключ до зміни світу – у тиші

Коли ми уважно вчитаємося в Євангеліє, ми зрозуміємо, наскільки воно багатогранне і неповторне! У ньому немає нічого зайвого і випадкового. Кожне слово сповнене особливим сенсом, зрозуміти який зможе тільки віддана Богу душа.

Ми ходимо на вибори, бажаючи змінити політичне управління на краще. Ми не боїмося образити іншу людину навіть публічно, тільки щоб захистити і відстояти свою уявну правоту. Але правильний ключ до зміни світу – тільки один.

Якщо Євангеліє стане нашою настільною книгою, яку ми будемо постійно читати і постійно намагатися жити за нею, тоді наша душа обов'язково преобразиться і преобразить весь навколишній світ.

Але, як говорив покійний протоієрей Димитрій Смирнов, «щоб сприйняти Євангеліє, потрібна тиша і готовність почути відповідь».

Будемо намагатися частіше прислухатися до голосу нашої совісті, який теж сповіщає нам Євангеліє, але вже – суто особисте, приховане від стороннього слуху і приводить нас до спасіння.