Операція «коронавірус»: духовні причини і можливі наслідки
Незалежно від того, скільки часу триватиме пандемія коронавірусу і незалежно від того, яка кількість людей помре від цієї хвороби, можна з упевненістю говорити про те, що світ вже не буде таким як раніше. Які зміни нас чекають, які справжні причини того, що відбувається, а також чого насправді потрібно побоюватися і з чим боротися?
Спостерігаючи за новинами про поширення коронавірусу, не можна не позбутися думки про якусь нереальність того, що відбувається. Держави Євросоюзу, які дуже пишалися відсутністю кордонів між собою, ці межі наглухо закривають. Перестають працювати кафе й ресторани, скасовуються концерти, спортивні заходи і навіть богослужіння. Зупиняється громадський транспорт. Потяги не ходять, літаки не літають. Цілі міста і регіони поміщаються на карантин. Вулиці порожніють, люди бояться вітатися один з одним за руку.
Держави приймають закони про кримінальну відповідальність за порушення карантинного режиму. Всі засоби масової інформації тільки про те і повідомляють, що про коронавірус. Причому на добру сотню повідомлень про кількість хворих і загиблих, доводиться чи не одне повідомлення про видужалих. Населення планети скував страх.
У своїй промові до апостолів про останні часи, Господь сказав: «коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться...» (Лк. 21, 26).
А ще страх – це найефективніший інструмент для маніпуляції свідомістю людей.
Сили небесні поки ще не вагаються, але ось цей страх вже почав завойовувати душі людей. Зауважимо, дуже часто не самі лиха вбивають людей, а страх, що вони прийдуть. А ще страх – це найефективніший інструмент для маніпуляції свідомістю людей. І ось цей інструмент і зараз тестується на всьому людстві. І не тільки тестується. Під його впливом відбуваються зміни, масштаби яких нам ще належить оцінити.
Коронавірус не є якимось унікальним захворюванням ні за кількістю хворих, ні за швидкістю поширення, ні за рівнем смертності. Але ніяка інша хвороба не викликала тих заходів і обмежень, які робляться зараз.
Трохи цифр. Найпопулярніше порівняння коронавірусу – це порівняння з грипом. Генеральний директор ВООЗ Тедрос Гебрейесус заявив, що смертність від коронавірусу більша за смертність від грипу в три рази. Це якщо врахувати, що, за словами цього ж чиновника, смертність від коронавірусу становить – 3,4 %. Насправді процентне співвідношення хворих до померлих значно нижче, тому що легкі форми захворювання коронавірусом просто не виявляються і не фіксуються. За різними оцінками таких не виявлених хворих може бути до десяти разів більше, ніж виявлених, а значить і показник смертності буде менше на порядок.
За даними МОЗ в Україні лише з 2 по 8 березня, тобто за 6 днів, зафіксовано 9 смертей від звичайного грипу.
Більш-менш правдоподібний рівень смертності фіксується в країнах, в яких охоплення населення тестуванням на коронавірус найбільший. Наприклад, Південна Корея. Там смертність приблизно 0,7 %.
В абсолютних цифрах від грипу щороку помирає до 700 тисяч чоловік! Від коронавірусу поки зафіксовано трохи більше 7 тисяч смертей. За даними МОЗ в Україні лише з 2 по 8 березня, тобто за 6 днів, зафіксовано 9 смертей від звичайного грипу. Але ніхто особливо не переймається. Не зупиняє метро, не забороняє збиратися більше 10 осіб.
Ще трохи цифр про інфекційні хвороби, які забирають людські життя прямо зараз:
- малярія – 750 тисяч смертей у рік,
- гепатит В – близько 1 млн,
- туберкульоз – 1,1 млн,
- діарея різного генезу – 2,2 млн,
- різні інфекційні хвороби легень – 3,2 млн.
Всього від інфекційних захворювань у світі помирає понад 13 млн. чоловік у рік. Багато з цих хвороб передаються тим же самим шляхом, що й коронавірус. Повторимо, більше 13 млн. чоловік! Де закриття кордонів, поголовний карантин й інші прийняті сьогодні заходи? Ми живемо з усім цим і не боїмося. Однак ми смертельно боїмося коронавірусу, який забрав життя 7 тис. чоловік, середній вік яких становить (увага!) 79,4 роки.
Для довідки: середня тривалість життя у світі за даними ООН становить 67,2 роки.
«І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні» (Мф. 10, 28).
У Святому Письмі є слова: «Тоді настрашилися страхом вони, бо Бог в праведнім роді» (Пс. 13, 5). Людська натура така, що нею легко маніпулювати, і люди часто бояться зовсім не того, чого слід боятися. Тоді як боятися нам треба зовсім іншого: «І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні» (Мф. 10, 28).
Ми не боїмося Бога, не боїмося порушувати Його заповіді. Адже й коронавірус, і всі хвороби взагалі, і сама смерть є наслідками цього порушення. Тобто ми всіляко боремося з наслідками, але навіть палець об палець не хочемо вдарити, щоб подолати причину. Нам здається, що ось-ось медицина впорається з цим жахливим коронавірусом і все буде добре. Так, вона впорається, але замислимося ось про що.
У кожному з нас живуть мільярди різні вірусів та інфекцій. Сумарна вага мікробів, вірусів, бактерій, грибків і т. д. в організмі дорослої людини становить приблизно 2,5 кг. До речі, стільки ж, скільки важить головний мозок. У будь-який момент ці віруси й бактерії можуть з незрозумілих нам причин активізуватися й вбити людину. Кожного з нас. У будь-який момент у світі може статися черговий спалах невиліковної хвороби: лихоманки ебола, атипової пневмонії, пташиного грипу, коронавірусу і так далі.
Коли смерть прийде за кожним з нас? Від кого це залежить?
І це не кажучи вже про онкологію: у тілі людини – трильйони клітин, а рак розвивається в результаті зміни лише в одній з них. Коли смерть прийде за кожним з нас? Від кого це залежить?
«Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями: вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається... І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його! Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один! Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде...» (Іов. 14, 1-5).
І найголовніше питання: а що нас чекає далі? Усі без винятку релігії на землі в тій чи іншій формі містять в собі вчення про те, що людина буде судима за справи свої, вчинені у житті, і наслідує або блаженство, або муки. І навіть найзатятіші атеїсти відчувають в глибині душі, що за все має бути якась відплата.
Але ми не боїмося ні Бога, ні Страшного Суду. Ми боїмося коронавірусу. І навіть якби ця штука дійсно могла б знищити мільйони людей, то хіба ми чуємо заклики до покаяння, яке тільки одне й може відвернути «всякий гнів на ни спонукуваний»?
Але ми не боїмося ні Бога, ні Страшного Суду. Ми боїмося коронавірусу.
У Священному Писанні є свідчення про те, як покаяння може зупинити прийдешні лиха: «Нехай стане цей день темнотою, нехай Бог з висоти не згадає його, і нехай не являється світло над ним!... Бодай темрява й морок його заступили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лякали його!... Оця ніч бодай темність її обгорнула, нехай у днях року не буде названа вона, хай не ввійде вона в число місяців!... Тож ця ніч нехай буде самітна, хай не прийде до неї співання! Бодай її ті проклинали, що день проклинають, що левіятана готові збудити! Хай потемніють зорі поранку її, нехай має надію на світло й не буде його, і хай вона не побачить тремтячих повік зорі ранньої, бо вона не замкнула дверей нутра матернього, і не сховала страждання з очей моїх!...» (Іон. 3, 4-10).
Сучасна цивілізована людина сьогодні просто посміється над цим. І даремно. Як вже було сказано, якщо медицина переможе нинішній коронавірус, на його місці виросте десяток таких же «коронавірусів». До речі, епідеміологи у всьому світі звертають увагу на те, що за останні десятиліття, час, який проходить між спалахами смертельних епідемій, стає все коротшим. І якщо в усьому світі зараз вживаються такі заходи проти коронавірусу, то що буде завтра, коли прийде наступний вірус? Адже він прийде обов'язково.
Цей неправильний страх, посіяний вмілою рукою в ЗМІ, дає просто колосальні можливості для управління людьми.
Очевидно, головною причиною того, що відбувається, є те, що люди бояться зовсім не того, чого треба боятися насправді. І цей неправильний страх, посіяний вмілою рукою в ЗМІ у зв'язку з коронавірусом, дає просто колосальні можливості для управління всіма людьми на планеті, усіма державами, всією економічною та соціальною сферою.
У цій загальнопланетарній «коронавирусній» паніці і метушні ми і не помітили, як стали припинятися або суттєво обмежуватися основоположні права і свободи людини:
- свобода пересування;
- свобода зібрань;
- свобода сповідувати свою віру;
- свобода підприємницької діяльності;
- право на доступну медицину і т. д.
Останній пункт вимагає пояснень. Справа в тому, що заради прийому хворих коронавірусом, а в багатьох країнах заради можливого прийому таких хворих різко зменшується можливість отримати своєчасну медичну допомогу у хворих з іншими, часом набагато більш небезпечними захворюваннями.
Час появи коронавірусу теж обрано неймовірно точно.
Останні кілька років практично всі провідні світові експерти говорять про наближення економічної та фінансової кризи, порівнянного навіть не з кризою 2008 р., а з Великою депресією 30-х років XX ст. І ось саме в цей момент відбувається спалах коронавірусу і практично всі держави вживають заходів, які загрожують знищити світову економіку, і без того дихаючу на ладан. Як кажуть, якщо б не було коронавірусу – його треба було б придумати.
Світ очікують концептуальні зміни. Саме концептуальні, а не яка-небудь дрібниця, начебто банкрутства авіакомпаній і звуження ринку туристичних послуг.
По-перше, це підвищення керованості людськими суспільствами.
Тестування інструментів, за допомогою яких можна змусити держави і людей робити те, що вони робити не хочуть і що завдає шкоди їх правам та інтересам. Обмеження цих прав в ім'я широко розрекламованого порятунку від коронавіруса.
Зараз нерідко можна чути з вуст політиків, що всі заходи та обмеження вживаються для порятунку життя людей. В цих словах криється лицемірство: ті ж політики не вживають жодних заходів для порятунку людей, що мільйонами вмирали від безлічі інших хвороб.
Зараз стає зрозумілим сам механізм, алгоритм дій, як змусити держави знищувати власну економіку, виділяти колосальні гроші з бюджетів, обмежувати права і свободи людей, причому за згодою цих самих людей, і приймати інші «потрібні» рішення. І навіть ті керівники держав, які розуміють всю нелогічність того, що відбувається, не можуть протистояти загальному тренду і змушені робити те, що роблять інші.
По-друге, це ще один виток у перерозподілі світової власності і концентрації її в одних руках.
На тлі пандемії коронавірусу і обвалу фондових ринків у всьому світі, Федеральна Резервна Система США, нагадаємо, не державна, а приватна організація, заявляє про те, що вона негайно емітує додатково, нічим не забезпечені 700 млрд. доларів, а в найближчі місяці ця сума може скласти 3 трильйони доларів. Тобто випускаються навіть не папірці, а електронні цифри, на які скуповуються активи, що подешевшали. Це все милозвучно називається політикою кількісного пом'якшення.
По-третє, наноситься відчутний удар по Церкві і взагалі по релігійним організаціям.
Відтепер знайдений спосіб як можна припинити її діяльність: помістити в карантин. Причому, цю заборону на проведення богослужінь та здійснення Таїнств приймається з розумінням і навіть схваленням не тільки нецерковними або малоцерковними людьми, але часом навіть і церковними ієрархами. Повторимо, коронавірус має реальну смертність близько 0,7 %. А що буде з Церквою якщо з'явиться вірус зі смертністю, скажімо, 50% як у лихоманки Ебола, яка передається через слину і проти якої, до речі, досі немає ефективної вакцини? Тоді про Причастя можна буде забути взагалі?
Церква може прожити без храмів, без державної реєстрації і так далі, але Вона не може жити без здійснення Божественної літургії, без з'єднання віруючих з Богом. А саме це їй і можуть заборонити. Сьогодні це вже не звучить як неправдоподібна фантазія.
* * *
Ми, звичайно ж, не можемо скасувати всі ті події, які відбуваються зараз і будуть відбуватися в майбутньому? Але ми можемо зрозуміти їх суть і знайти в цьому розумінні найсильніший привід для свого особистого покаяння і зміцнення відданості Богу і Його Церкві.
«Відступлення попущено Богом: не спокусись зупинити його немічною рукою твоєю. Відсторонись, збережись від нього сам: і цього з тебе досить. Ознайомся з духом часу, вивчи його, щоб по можливості уникнути впливу його», – писав святитель Ігнатій Брянчанінов і слова ці не втратять своєї актуальності довіку.
Найміцніші слова сказав нам Господь: «Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, бо зближається ваше визволення!» (Лк. 21, 28).
