«Особиста мрія Порошенка», або Навіщо владі «ручна» церква

В Україні форсують тему об'єднання усіх церков в єдину, помісну православну. Навіть з'явилось соцопитування, згідно з яким кількість тих, хто згодні підтримати реформу, зросла.

Проте в самих церквах та експертному співтоваристві виявляють занепокоєння – єднання проходить під егідою влади, а їхні методи називають «неблагородними».

КУРИРУЄ ГРОЙСМАН

Згідно з соцопитуванням Центру ім. Разумкова, кількість українців, готових підтримати створення помісної церкви, зросла з 24,4% до 29,2% всього за рік. Незалежності (автокефалії) церкви хоче дещо менше громадян, ніж у 2016-му (21% проти 24% рік тому).

«Але суспільство не підтримає ані зміни церковної структури, ані створення помісної церкви – дискусію треба вести лише серед віруючих, адже інших це не стосується. А всі опитування цієї частини суспільства показують, що третина людей питанням не цікавиться, серед інших кількість прихильників і противників приблизно однакова», – не згоден соціолог Олександр Вишняк.

Не є секретом, що об'єднання церков цікавить владу: питання негласно керує прем'єр Володимир Гройсман. Під час недавнього візиту до Єрусалиму, зустрічаючись з патріархом Феофілом, він підняв питання: «Ми все робимо, щоб дорога до храму в Україні була вільною... Все треба робити для якісного церковного діалогу до єдиної православної помісної церкви».

У відповідь, втім, патріарх Феофіл дипломатично осадив прем'єра: «Питання розколу церков в Україні може бути вирішене, але не політичними чи військовими, а духовними засобами», – сказав ієрарх.

За словами релігієзнавця, екс-голови Держкомрелігій Юрія Решетнікова, питання помісної церкви проштовхує особисто президент. «Це його особиста мрія, яку оточення часто реалізує неблагородними методами, – сказав він «Вістям». – Якщо у влади є бажання відновити міжцерковний діалог, їм потрібно повернутися до дотримання принципу рівності релігійних організацій перед законом».

«ВІДПРАВИЛИ ПАСТИ КІЗ»

Як приклад подібних методів джерело «Вістей» у церковних колах навів нещодавню спробу привести в УАПЦ «зірку» з УПЦ, митрополита Олександра (Драбинка) – колишнього помічника Блаженнішого Володимира.

«В УПЦ він позбавлений впливу. От і пішов на домовленість з єпископом Мукачівським і Карпатським Віктором (Бедєм), впливовим ієрархом – переходить в УАПЦ, очолює її замість літнього владики Макарія і після об'єднання церков на базі УПЦ КП та УАПЦ отримує непогані шанси очолити помісну церкву», – сказав співрозмовник.

Дізнавшись про план, владика Макарій на Синоді УАПЦ жорстко відчитав Бедя, «буквально відправивши до Закарпаття кіз пасти». Сам Віктор Бедь вчора був недоступний – перебував за кордоном.

Церковники вважають план таким, що навряд чи може бути реалізований. «Митрополит Олександр Драбинко не є самостійним єпископом. Він – вікарій (помічник) Київського митрополита, тобто без його дозволу владика не має права вчиняти якісь єпископські дії, тим більше очолити щось», – сказав «Вістям» голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ єпископ Климент (Вечеря).

Також, на думку експертів, об'єднання битиме по УПЦ: церковні закони, які спрощують перехід парафій, залишаються в порядку денному Ради. «Причому їх можуть прийняти до відпустки депутатів», – вважає джерело.

АРГУМЕНТИ ЦЕРКОВ

Проблема створення помісної церкви – не тільки «внутрішньополітична», але й міжнародна. Константинопольський патріарх натякав, що може схвалити процес. Але політологи вважають, що це лукавство.

«Він надто залежний від думки РПЦ, не хоче сваритися з патріархом Кирилом. До того ж проти виступить більшість помісних церков в інших православних країнах – адже це рішення відкриє ящик Пандори», – вважає Руслан Бортнік.

В УПЦ і зовсім стверджують: під терміном «помісна церква» чиновники розуміють щось, що не має відношення до православ'я.

«Помісна церква – це церква на певній території, яку визнають інші такі ж помісні церкви. Права УПЦ, наприклад, набагато ширше, ніж у деяких інших помісних церков. Наші ж правителі під помісною церквою розуміють таку собі «ручну» церкву, що готова транслювати потрібні їм політичні гасла. Навіть якщо б наша УПЦ була автокефальною, вона все одно не влаштовувала б тих політиків, які вважають себе вправі диктувати їй, що треба говорити на проповідях і як потрібно звершувати богослужіння», – пояснив єпископ Климент.

Позицію УПЦ КП голова її інформвідділу Євстратій Зоря висловив в інтерв'ю ЗМІ: на його думку, у Константинополя є одразу дві причини дарувати помісній церкві (у разі створення) автокефалію: по-перше, це «сприятиме розвитку православ'я»; по-друге, Київ прийняв хрещення саме від Константинополя.

«Ідентична ситуація православної церкви Польщі – їй Константинополь видав томос про автокефалію», – додав він.

Втім, сьогодні реальної можливості об'єднання, як і раніше, немає. «Спроба поєднати викличе ще більше розколів в різних церквах – а влада намагається робити це, оскільки розглядає церкву як електоральний інструмент, – пояснює Бортнік. – Їй все одно, як називатиметься церква, лише б співпрацювала».

А за словами Олександра Вишняка, серйозно до дискусії можна буде приступити, коли кількість віруючих людей, які підтримують створення помісної церкви, досягне 50%.

Источник