«Відповіддю на виклики глобалізації має стати швидкість духовного осмислення інформації»

18 травня з благословення Митрополита Київського і всієї України Онуфрія у Києво-Печерській Лаврі відбувся круглий стіл. Ініціатором його проведення виступила Богословсько-канонічна комісія при Священному Синоді Української Православної Церкви. Головна тема заявленої програми – церковне ставлення до розвитку сучасних інформаційних технологій, які безпосередньо впливають на духовну сферу життя людини і суспільства в цілому. У заході взяв участь і журналіст СПЖ.

Ця конференція стала продовженням обговорення широкого кола богословських і практичних питань, пов'язаних із захистом свободи особистості в умовах швидкого розвитку інформаційного суспільства. На початку вересня минулого року сюди ж, до актової зали Лаври, на зібрання з таким самим порядком денним для формування загального підходу до обговорення цієї теми прийшли не лише священнослужителі та вчені-богослови, але й законодавці, юристи, політологи, педагоги, фахівці, психологи, а також представники широкої православної громадськості.

Наприклад, особливу стурбованість багатьох віруючих викликали українські законодавчі норми щодо оформлення внутрішніх паспортів у вигляді ID-карток і присвоєння довічного ідентифікатора. Це викликало велику кількість як індивідуальних, так і колективних звернень на адресу Предстоятеля УПЦ Онуфрія. Як сказав на відкритті головний організатор, голова Богословсько-канонічної комісії при Священному Синоді УПЦ митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин, «Православний народ непокоїться, і Церква повинна давати відповіді на нові виклики сучасного життя, а ця дискусія з вірними Української Православної Церкви допоможе сформувати у світлі Євангельської істини виважене ставлення до тих ризиків для спасіння безсмертної душі, з якими стикається сучасний християнин, і додасть йому впевненості у сповіданні Христової істини».

І, за словами владики, навіть у церковному середовищі немає єдиної думки щодо духовної безпеки відносно тих чи інших інформаційних технологій.

Його Високопреосвященство також висловив надію на регулярне проведення подібних заходів, щоб зробити цей круглий стіл постійно діючим.

Автор цих рядків не випадково згадав минуле засідання, в якому також брав участь, і де було покладено початок великій розмові. Тому що цього разу учасники дискусії охопили більш широке коло питань. Тут не зайвим буде згадати, що в цілому поняття «духовна безпека» має на увазі спрямоване на духовне оновлення країни убезпечення духовного розвитку людини і громадянина, збереження та  зміцнення моральних цінностей суспільства, традицій патріотизму і гуманізму, культурного і наукового потенціалу країни шляхом нейтралізації причин і умов, що сприяють виникненню конфліктів у суспільстві.

«Церква очищається під час випробувань. Слава Богу, що в канонічних православних Церквах спостерігається оздоровлення, незважаючи на ті процеси, які, на жаль, проникли в церкву – те, що ми називаємо фарисейством. Тим більш важлива сьогодні тут ваша участь», – сказав, звертаючись до всіх учасників на відкритті чергового круглого столу його організатор і голова, митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин.

Владика наголосив, що йде смислова війна, не просто інформаційна, а саме війна смислів. «Світ спокушає нас швидкістю обробки інформації. І нашою відповіддю на виклики глобалізації має стати швидкість духовного осмислення інформації. Наше життя повинно бути у вищій мірі осмисленим. Одкровення описує нам переможців, що «грають на гуслях Божих». Це образ гармонії, співтворчості Богу, образ церковної єдності в дусі та істині, до якої ми покликані і без якого неможливе спасіння. Сприяти цьому покликана робота круглого столу»,– сказав митрополит Августин.

Потім з дуже цікавою доповіддю «Світові трансформації освіти та національний аспект його розвитку: реалії і проблеми» виступив співголова круглого столу, проректор Міжрегіональної академії управління персоналом, доктор політичних наук, професор Микола Головатий.
  
«Освіта, передусім, необхідна, щоб людина усвідомила яким є світ навколо неї і, відповідно, своє ставлення до цього світу, – сказав, зокрема, Микола Федорович. – Також освіта повинна підготувати людину до практичної участі в цьому житті. І, якщо людина хоче здобути освіту лише для вирішення своїх меркантильних, фінансових інтересів, така освіта не буде результативною в духовному сенсі, як для самої людини, так і для суспільства в цілому... Людина стає особистістю принципово при трьох складових: знання, переконаність, соціальна практика. Можна скільки завгодно ходити під Верховну Раду або стояти на Майданах, але без внутрішньої громадянської, патріотичної позиції не можна стати людиною розумною. Як говорив Аристотель: «багатознання не є вченість». І ще дуже важлива складова – громадська, практична діяльність. Без цього, навіть при наявності знань і певної переконаності, людина живе за принципом: «нехай інші голосують чи десь там беруть участь, моя хата з краю». Тут я називаю центральну проблему української освіти – формування духовних цінностей людини. Це важливо також і для підготовки тих, хто буде навчати... Починаючи з перших років незалежності України, коли формувалася модель освіти в нашій країні, у центрі стояв філософсько-прагматичний підхід до формування особистості. А він загрозливий, особливо для людини віруючої... І, хоча в процесі трансформації освіти в Україні є чимало позитивного в плані її демократизації і доступності, нашій країні, я про це весь час кажу і пишу, необхідно мати свою власну модель системи освіти. Вона б відповідала, з одного боку, історико-етнічному, генетичному аспекту розвитку людини і України як держави, а з іншого боку, інтересам прогресивного розвитку на майбутнє», – уклав маститий учений.

Шляхи до досягнення вершин духовності назвав у своєму виступі ректор Почаївської духовної семінарії єпископ Серафим. Преосвященнійший владика наголосив на необхідності обов'язкового викладання в загальноосвітніх школах основ християнської етики. «Така програма для учнів 1-11 класів була створена спільними зусиллями священнослужителів і світських педагогів ще на початку 90-х років, коли я був ще простим священиком і брав участь в цьому процесі. І маю сказати, що викладання в школах біблійної історії християнської етики дуже позитивно позначилося на дітях, і навіть на самих вчителях», – зазначив єпископ Серафим.

Про пошук наукою шляхів сходження особистості до вершин духовності говорили у своїх виступах дійсний член Національної Академії педагогічних наук, директор Інституту проблем виховання Іван Бех, голова Всеукраїнського православного педагогічного товариства протоієрей Анатолій Затовський і голова Наукової ради цієї організації Микола Євтух, інші науковці та педагоги. В цих виступах «червоною ниткою» проходили головні меседжі:

духовна безпека – важлива складова національної безпеки, виражена в якісному рівні національної самосвідомості;

трагедія народів і держав, як правило, починається з руйнування їхньої духовності, з впровадження у свідомість народу чужих ідей, цінностей і неприйнятних способів їх досягнення;

забезпечення духовної безпеки є пріоритетним завданням, оскільки вона виражає моральний дух нації, її здатність ставити і розв'язувати історичні завдання.

Професор Київської духовної академії і семінарії Віктор Чернишов глибоко проаналізував духовну суть суїцидальних молодіжних субкультур. Він, зокрема, підкреслив показову деталь, що наочно підтверджує богохульний характер сумновідомих «Синіх китів»: саме на п'ятдесятий день призначається останній крок роз'єднаних жертв самотності і брехні. В той час, як ми знаємо, що на п'ятдесятий день Свого славного Воскресіння Спаситель дарував людям Свою Церкву, в якій люди знаходять Його – Шлях, Істину і Життя.

Постійний член Священного Синоду, митрополит Кам'янець-Подільський і Городоцький Феодор надіслав до засідання круглого столу свою доповідь, у якій докладно висвітлив питання, пов'язані з маніпуляціями свідомістю людей, і запропонував практичні шляхи протистоянь таким технологіям. Окремі положення доповіді владики Феодора були включені до підсумкового документу круглого столу, про який буде сказано нижче.

Дуже пізнавальним був виступ кандидата фізико-математичних наук, старшого наукового співробітника Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАНУ, дочки всесвітньо відомого українського вченого Віктора Глушкова – Віри Глушкової. Доповідь, що супроводжувалась показом слайдів на екрані, називалась «Найближчі перспективи та загрози розвитку сучасних комунікаційних систем».

«Наука намагається створити постлюдину, як з точки зору фізіології, замінюючи руки і ноги, так і з точки зору генетичної, – розповідає Віра Глушкова. – Наприклад, вже є система «нейронет», коли людина матиме чіп в голові і з його допомогою буде входити в інтернет. Зараз вже створюється штучний інтелект... І можу з повною відповідальністю сказати, що в цих та інших подібних моделях, а їх багато, повністю виключений духовний компонент, як ми його розуміємо в православ'ї».

Як глибоко воцерковлена людина, Віра Вікторівна наочно проілюструвала на цій презентації апостольські слова про тих, хто полюбив неправду (2 Сол. 2,12), і привела європейську статистику про те, що четверо з п'яти опитаних готові вживити в своє тіло чіп.

І як тут не згадати оприлюднений ще у 2005 році Висновок Європейської групи по етиці в науці та нових технологіях, що стосується імплантації засобів інформаційно-комунікаційних технологій в людське тіло. Витяг з цього документа був розданий учасникам минулого круглого столу: «Відверте низведення нашого тіла до пристрою не просто збільшує вже намічену тенденцію в бік прискореного перетворення його на інструмент, який забезпечує постійний нагляд за індивідуумами. Насправді, індивіди позбавляються права володіння своїми тілами і внаслідок цього втрачають і свою самостійність. Тіло в кінцевому рахунку опиняється під контролем інших. Чого чекати особистості після позбавлення права володіння власним тілом?».

Духовне підґрунтя страху перед реальністю розглянув у своєму виступі професор, завідувач кафедри богословських та гуманітарних дисциплін Класичного приватного університету Запоріжжя митрофорний протоієрей Ігор Рябко. Запам'яталися його наступні висновки:

«Створюється абсолютно новий тип обличчя людства, – сказав священик. – І ми цей процес не зупинимо. Він закономірний і прогнозований. Це перше. І друге – що ми можемо і маємо робити в цьому новому соціальному середовищі... Створити якийсь скафандр для своїх. Чужі там не уживуться. Я б сказав, що це має бути якась практична світоглядна модель існування православного християнина в умовах сучасної цивілізації... І той страх, який розпочнеться перед всесиллям зла... Немає у зла всесилля. І в цих умовах пропонував би показувати красу Христа, вчити людей любові до Бога, служіння Йому. Звичайно, багато хто може зламатися в страху перед цими новітніми технологіями. Але давайте згадаємо, що сказав Христос: «Не бійтеся!». І нам потрібно вчитися не боятись, мати віру і розуміння, що ніякі чіпи і технології не допоможуть насильно зробити душу сатанинською. І наша віра, наш дух і наше життя залежить від нашого осмисленого вибору, а не від засилля технологій», - сказав на завершення отець Ігор.

Загалом же під час роботи круглого столу прозвучало понад 30 доповідей, виступів та повідомлень. А назви заявлених доповідей говорять самі за себе: «Духовний стан сучасного суспільства, як плацдарм для електронного концтабору», «Сучасний стан взаємовідносин суспільство – держава – Церква», «Духовна безпека в медицині», «Діти в медіа-просторі», «Економіка як творча продуктивна діяльність православного народу», «Поточна правова ситуація в Україні та можливості захисту прав віруючих».

Щирий інтерес викликали виступи доцента економічного факультету Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка, члена Ради Київського релігійно-філософського товариства Іллі Назарова, заступника Голови Синодального відділу з питань охорони здоров'я та пастирської опіки медичних закладів протоієрея Геннадія Батенка, кандидата богослов'я Віктора Монжара, психофізіолога Сергія Оберенка, матері п'ятьох дітей, Голови партії парламентського типу «Солідарність жінок України Галини Семенкової.

За підсумками засідання була ухвалена резолюція, узгоджена з усіма учасниками круглого столу. У підсумковому документі вони поділяють «обґрунтовану стурбованість віруючих Української Православної Церкви щодо істотних ризиків для духовної безпеки людини, родини, народу, людства. Ці ризики накопичуються в умовах стрімкого процесу політико-правової, економічної та культурно-інформаційної глобалізації і безпосередньо стосуються умов повсякденного життя і волевиявлення, можливостей реалізації релігійних переконань згідно своїм віровченням і виховання цілісної особистості, яка тільки може любити особистісного Бога».

В резолюції також підкреслюється, що «В організації суспільства, науки та освіти нижчі, матеріальні інтереси повинні підкорятися вищим, духовним принципам. Інакше очевидна богохульна, богоборча сутність таких процесів».

У цьому документі прописаний ще один важливий висновок: «Будь-який компроміс з гріхом посилює його згубну дію. Необхідні щоденні, з «терпеливістю святих, що додержують заповіді Божі та Іісусову віру» (див. Об'явл. 14, 12), особисті зусилля всіх чад Церкви, спрямовані на повернення християнських імперативів у своє повсякденне життя, життя своєї родини і народу, інакше ми наближаємо час, коли влада, мало по малу узаконивши гріх, оголосить поза законом і Саму Церкву Христову з причини Її нелояльності до гріха, який ніхто, крім мучеників, вже не наважиться назвати злочином».

Учасники круглого столу вирішили також звернутися до Правлячих архієреїв і духовенства з проханням розмістити відповідні церковні документи, а також резолюції та матеріали засідань круглого столу на єпархіальних сайтах, опублікувати в церковних ЗМІ, донести до відома вірних у храмах УПЦ.

А організатор круглого столу владика Августин у бесіді з журналістом СПЖ після закінчення засідання висловив впевненість, що дискусія архієреїв, духовенства разом з вірними Української Православної Церкви допоможе сформувати виважене ставлення до тих ризиків для спасіння безсмертної душі, з якими стикається сучасний християнин, і додасть йому впевненості у сповіданні Христової істини.