Погляд церкви: Великий піст

Через кілька днів настане Великий піст. Він може істотно змінити життя кожного з нас.

Але для цього потрібно докласти певних зусиль та зробити ряд важливих кроків на шляху перетворення свого внутрішнього змісту.

По-перше, необхідно хоча б ненадовго відволіктися від метушні, яка нас цілком поглинає. З цією метою, зокрема, слід відкласти в сторону перегляд телевізійних програм і серіалів, багатогодинне перебування в Інтернеті або незліченні походи по магазинах у надії купити ще одну ексклюзивну деталь туалету. Вільний час було б дуже добре витратити на ретельний аналіз того, як ми живемо. В  процесі вивчення себе, якщо, звичайно, це відбувається чесно і по совісті, обов'язково виявиться багато непривабливих фактів та моментів. Так, часто з'ясовується, що ми можемо, виявляється, нестримно брехати задля того, щоб здаватися краще та солідніше. Або надавати допомогу ближньому не з добрих спонукань, а заради задоволення нашого марнославства й бажання бути в центрі слави. Або, нарешті, будучи нібито хорошими людьми, від усього серця бажати зла та радіти бідам, які трапляються з тими, хто не поділяє нашого бачення навколишньої дійсності.

Враховуючи це, другим кроком має стати щире бажання щосили намагатися вступити в боротьбу з пристрастями, які гризуть нас зсередини. Так, якщо в нашому житті превалює брехня, потрібно спонукати себе не говорити неправду. Якщо серце з'їдає сріблолюбство, важливо змусити себе час від часу давати невелику милостиню нужденним. Якщо ж нас постійно накривають хвилі гніву, то необхідно вчитися мовчати та не вихлюпувати всякий раз свою лють назовні. Головне – з чогось розпочати. Адже секрет успішного вирішення будь-якого подібного завдання полягає у постійному тренуванні, а також поступовому збільшенні навантаження, що з часом дозволить кинути пристрасті повноцінний виклик.

При цьому варто визнати, що для багатьох зазначена боротьба може здатися мало не безглуздою. Це пояснюється тим, що після гріхопадіння Адама і Єви людська природа спотворилась. Їй стали властиві пристрасті. Як наслідок – боротися з ними, покладаючись лише на власні сили, людина вже не може. Це подібно до того, якби від води, що знаходиться у відрі і в яку постійно потрапляє бруд, почали б вимагати самостійно очиститись.

Проте не треба впадати у відчай. Для вирішення згаданої задачі потрібно зробити ще один значущий крок, а саме вдатися до Таїнств Церкви. В першу чергу – до Покаяння та Причастя. Саме ці Таїнства стануть тим «сорбентом», який зможе видалити з води нашої душі  різні душевні нечистоти, що набігли туди за багато років. Свого часу про це чудово сказав святитель Кирил Александрійський: «Завдяки Причастю ми очищаємося від усякої душевної нечистоти та отримуємо готовність і ревність до добра: чесна кров Христа не тільки від тління нас позбавляє, але й від усякої нечистоти, прихованої всередині, і не залишає нас охолоджуватися в нерадінні, але робить нас більш гарячими в дусі».

Митрополит АНТОНІЙ, керуючий справами Української Православної Церкви

Аіф