Ідея нації

Протягом усіх років незалежності України в нашому суспільстві не вщухали дискусії щодо того, як нам слід будувати і розвивати свою державність.

Протягом усіх років незалежності України в нашому суспільстві не вщухали дискусії щодо того, як нам слід будувати і розвивати свою державність. Звучали різні думки, оцінки, концепції, але практично всі вони зачіпали один важливий аспект – необхідність формування національної ідеї.

Чому це так важливо? Та тому, що національна ідея визначає сенс існування того чи іншого народу. Більш того, вона відображає його історичну місію в цьому світі.

Так що ж таке національна ідея? Різноманітність відповідей на це питання вражає. Однак я візьму за точку відліку ті думки, які визначають національну ідею як звід духовних і моральних цінностей, що роблять народ, який їх сповідує, унікальним і життєво стійким, а також націленим на привнесення у навколишню дійсність якомога більше миру, добра і гармонії.

У світлі сказаного дещо поверхневим і недалекоглядним виглядає зведення національної ідеї до інтеграції держави в певний міжнародний політичний союз. Сфера політики дуже мінлива. Тут не можна гарантувати щось на віки вічні. І якщо згаданий союз припинить прийом нових членів або навіть розвалиться, то невже національна ідея країни, яка прагне до нього, назавжди загине? Хіба не є нонсенсом прив'язка сенсу життя народу до інтеграційного об'єднання, існування якого прямо залежить від глобальних політичних змін?

Не менш сумнівним виглядає концентрування національної ідеї на намаганні бути антиподом кого-небудь. Це постріл в свою сторону. Оскільки зведення приставки «анти» в ранг мірила усіх цінностей внутрішньої і зовнішньої політики перетворює відповідний народ в тінь свого головного ворога. А тінь, як відомо, не живе своїм життям, а служить лише для відображення рухів свого «господаря». Щоб не опинитися в такій ситуації, потрібно добре знати свою історію. Адже в рішенні непростого питання формування національної ідеї саме вона здатна підказати правильну відповідь.

У нашому випадку відповідь лежить на поверхні. Ми повинні дбайливо зберігати і примножувати те, що подарувало нам Володимирове хрещення – святиню Православної віри. Завдяки їй на нашій рідній землі з'явилась величезна кількість подвижників, за молитвами яких Господь оберігав нашу Вітчизну навіть в пору найстрашніших випробувань та бід. Ми ніколи не маємо забувати про це. Адже якщо Бог був готовий помилувати Содом і Гоморру, якщо б там знайшлося хоча б десять праведників, то уявіть, яка велика благодать може бути подарована народу, який прагне до святості і чистоти! Якою може бути його доля і історична місія! Про це, до речі, дуже добре свого часу сказав відомий філософ Володимир Соловйов: «Ідея нації є не те, що вона сама думає про себе у часі, але те, що Бог думає про неї у вічності».

Керуючий справами Української Православної Церкви Митрополит Антоній

Аіф