Зупинити ненависть

Життя людині дано Господом Богом, і ніхто з нас не вирішував, чи приходити йому у цей світ, чи ні. Точно так само ніхто не може вирішувати, коли саме ми з вами покинемо цей світ. Ніхто, крім Бога.

Саме тому християнин не може спокійно ставитись до війни. І не тільки тому, що війна – це завжди смерть, руйнування і сльози. А в першу чергу тому, що корінь війни набагато глибше, ніж воронка від вибуху бомби. Війна – це стан душі і серця людини. І вона може бути правильною і навіть радісною, а може бути неправильною і страшною

Не варто дивуватись. Адже справа в тому, що ми з вами завжди знаходимося у стані війни. Ф. М. Достоєвський говорив, що між Богом і сатаною йде війна, а поле битви – серце людини. Федір Михайлович всього лише перефразував апостола Павла, який ще дві тисячі років тому написав, що «ми не маємо боротьби проти крові та тіла, але проти піднебесних духів злоби». Ось саме цей аспект війни – боротьба не проти плоті і крові, тобто не проти людини, – ми з вами чомусь дуже часто забуваємо.

Для нас, на жаль, будь-яка битва передбачає реального, матеріального супротивника. Але насправді все набагато складніше: наш ворог нематеріальний, невидимий, але, разом з тим, не менш реальний, ніж ми з вами. Наш ворог – це не інша людина. Наш ворог – сатана. Війна проти нього практично завжди буде війною і проти себе, проти своїх пристрастей і гріхів. Воювати з ними набагато складніше, ніж з живими людьми. Але тільки ця боротьба завжди буде правильною, а перемога в ній дасть нам справжню радість.

З цієї сторони мир – це не просто відсутність військових дій і не лише припинення бомбардувань. Мир – це перемога над злом, яке живе в серці кожного з нас. Неможливо зупинити війну, якщо не зупинити потік ненависті і агресії, які сьогодні виливаються в наші серця. Коріння ворожнечі і злості саме там, а не в інших людях, яких ми помилково вважаємо своїми ворогами. У християнина може бути тільки один ворог – сатана, і боротися він може тільки з ним.

Тому можна підписувати будь-які угоди, можна домовлятися про припинення бойових дій – все це можна і потрібно робити. Але якщо ми не зуміємо зробити чистими від ненависті наші серця, то рано чи пізно всі ці мирні угоди будуть порушені. Просто тому, що за словом Христа «з людського серця виходять помисли зла – блуд, ненависть, вбивства...».

Але найголовніше те, що без Бога неможливо досягти миру. Він – Джерело всякого блага і Переможець зла. Якщо ми згадаємо про це і звернемося до Нього по допомогу, то дуже скоро все, що сьогодні відбувається в нашій країні, припиниться, і Бог миру буде з нами завжди!

Митрополит Антоній (Паканич), керуючий справами Української Православної Церкви Журнал «Кореспондент», № 41 (733), 28.10.2016 р.