Схиархімандрит Гавриїл (Бунге): Духовний отець – це віник, що стоїть за шафою

18 жовтня у столичній галереї «Соборна» при Кафедральному соборі УПЦ відбулася зустріч зі схиархімандритом Гавриїлом (Бунге) – настоятелем Хрестовоздвиженської пустині поблизу швейцарського міста Лугано, всесвітньо відомим патрологом, філософом і богословом. На лекції, яку він прочитав, побував і журналіст СПЖ. Він і поділиться своїми враженнями в цьому фоторепортажі.

Просторий зал галереї не зміг вмістити всіх бажаючих. Ще задовго до початку зустрічі тут почали збиратися віряни УПЦ, священики і ченці. Супроводжували старця настоятель міланського храму в честь святителя Амвросія Медіоланського архімандрит Амвросій (Макар) та заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ протоієрей Миколай Данилевич. Стало відомо, що перед цим отець Гавриїл відвідав печери Києво-Печерської Лаври та поспілкувався з братією монастиря.

Про це повідомив, представляючи гостя, отець Амвросій. Він розповів, що схиархімандрит Гавриїл – уродженець Кельна. Народився у 1940 році. Був хрещений у Римо-Католицькій церкві. У 1961 році, під час навчання в Бонні, здійснив подорож у Грецію, де відвідував православні обителі, зустрічався з ченцями, ходив на служби у православні храми. Два роки провів на острові Лесбос, жив у родині священика. У 1963 році, після закінчення навчання в Університеті, він вступив до католицького бенедиктинського монастиря, де незабаром прийняв чернечий постриг. Прожив 18 років у бельгійському монастирі Шеветонь.

Потім з благословення духівника заснував скит в горах Швейцарії, де вже понад 30 років веде життя монаха-самітника. У 2010 році прийняв православ'я і через рік був пострижений у велику схиму. Автор цілого ряду книг, перекладених багатьма європейськими мовами. Наукові праці отця Гавриїла – важлива частина його чернечого життя і результат його подвижницького досвіду.

На початку своєї лекції, яку перекладав з французької директор видавництва «Дух і літера» Костянтин Сігов, отець Гавриїл розповів про історію чернецтва. Він підкреслив, що в країнах колишнього Радянського Союзу чернеча традиція не переривалася (як стверджують деякі). І це дуже важливо розуміти, кажучи про ті тенденції, які зараз є в Західній Європі, де цей розрив з традицією вже стався.

– У Православ'ї монашество – духовний рух, стан життя, присвяченого Богу. А чернецтво як церковна інституція – вторинне явище, – сказав отець Гавриїл. Тому православне чернецтво ніколи не може бути знищене. За його словами, протягом 70 років радянської влади на території всіх країн колишнього СРСР залишалися духоносні старці, не пов'язані з чернечими громадами. Їхніх прикладів безліч, в тому числі це старці Глинської пустині. Через них Господь Святим Духом ставив їм духовних чад.

Отець Гавриїл навів приклад своєї розмови з одним абатом. Той стверджував, що не бачить сенсу у вивченні творінь святих отців. Але «ченцям слід вивчати шляхи ченців, що передували нам у добрі, і керуватися ними... Так можна уникнути загрози введення чогось чужого для нашого шляху і не стати чужим Христу, Який сказав: "Я є Шлях"», – сказав старець. За його словами, неможливо не вивчати святих отців, оскільки вони з'єднують нас з Христом і апостолами.

Після лекції отець Гавриїл відповів на питання слухачів. Їх озвучував протоієрей Миколай Данилевич. Звертаючись до залу, він сказав, що записок з питаннями надійшло дуже багато, деякі питання повторюються, і тому їх розділили за змістом на кілька груп. Ось як відповів отець Гавриїл на питання про те, як зберегти мир в душі.

– Дуже важливо пам'ятати, що є мир, який дає Христос, і є мир від світу цього. Для того, щоб зберігати внутрішній мир, даний Христом, потрібно обов'язково дотримуватися Його заповідей. Коли ставиться питання, чи робити щось, чи ні, треба відразу думати: а чи благословив би Христос мені цей вчинок, чи ні? Апостол говорить, що Христос – наш мир, – сказав отець Гавриїл.

– Ви бачите, що в сучасному світі чимало насильства пов'язано з формами релігійного життя. Євангеліє не дозволяє ніякого насильства, пов'язаного з нашим життям. Це дуже ясно і точно визначено. Дуже важливо відчути і піти за покликом Христа, коли Він каже: «Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий». Потрібно прийняти на себе Христове ярмо для того, щоб оточуючі відчули смирення і мир, який несе Христос. Так робив преподобний Серафим Саровський, коли говорив: «Стяжи дух мирний, і тисячі навколо тебе спасуться».

Запитали також отця Гавриїла і про те, що потрібно говорити на сповіді, і що під час духовної бесіди зі священиком. «Треба розділяти сповідь і духовну бесіду. Ці розмови часто поєднуються. Але на сповіді потрібно говорити про свої гріхи, у духовних бесідах треба говорити про всі труднощі, життєві проблеми, які треба вирішити. Обидві ці розмови з духівниками необхідні. Це, звичайно, дуже велике завдання і робота для кліру. Тому ченці повинні допомагати білому духовенству, бо вони саме покликані для духовної бесіди», – сказав отець Гавриїл.

Швейцарський гість торкнувся і теми місіонерства серед католиків.

– Православна Церква не займається прозелітизмом. Ми не «тягнемо людей за рукав», як це роблять сектанти... Сам Господь діє... Я нікого не навернув. Але прийняв вже шість чоловік католицької традиції...Наші друзі – католики і протестанти, коли бачать, як ми живемо, якщо серед нас є Син Божий, починають цікавитись... Господь звертається до нас, як до якогось знаряддя, – сказав отець Гавриїл. – Я люблю порівнювати духовного отця з віником, що стоїть за шафою. Коли Господу треба, Він дістає його з-за шафи і підмітає. А коли справу зроблено, прибирає його знову за шафу. Все, що я намагаюся робити, – це бути непоганим віником, – сказав отець Гавриїл. – Кожен християнин повинен бути тим, ким покликаний бути (наприклад, монах – монахом). І кожен з вас покликаний до свого сповідання.

– Ви знаєте, як був навернений античний світ: здивування язичників викликало те, як християни ставилися один до одного. У докостянтинівську епоху вони казали про християн: «Подивіться, як вони люблять один одного». Не було місіонерських спільнот, кожен християнин був апостолом. Сьогодні має бути так само, – сказав старець.

Але найбільша кількість питань отцю Гавриїлу в записках від присутніх стосувалась теми війни в Україні та шляхів подолання міжконфесійного конфлікту в Україні.

– Я знаю, як ваша гарна і багата країна сьогодні страждає... Але не насильством можна вирішити ті проблеми, які стоять перед нами... – підкреслив старець.

– Що таке лагідність? – сказав далі отець Гавриїл і нагадав про пророка Мойсея (найлагіднішу на землі, але дуже сильну людину), який, коли Господь розгнівався на ізраїльський народ і хотів його знищити, сказав: «Або не знищуй народ, або зітри моє ім'я з книги життя». І Господь заради одного святого помилував весь Ізраїль. – Один святий може відвести гнів Господній від цілого народу. Я вам бажаю таких святих, – уклав схиархімандрит Гавриїл (Бунге). І весь зал зустрів ці слова дружними оплесками.

На завершення зустрічі всі бажаючі отримали автограф отця Гавриїла (у кого були його книги) і благословення.

Серед тих, хто прийшов на зустріч, був і директор Міжнародного інституту Афонської спадщини в Україні Сергій Шумило. Журналіст СПЖ взяв у нього невелике інтерв'ю.

– Будь-яке духовне спілкування з духовним наставником несе в собі дуже важливе значення і результат, оскільки це особистий духовний досвід, а тим більше, людей такого рівня, як отець Гавриїл. Як кажуть, «від серця до серця» передавалася сьогодні від нього ця благодать і той досвід, які допомагають людям зміцнитися у вірі. Це не книги і якісь теоретичні знання, а особистий досвід, який завжди потрібен нам для духовного вдосконалення і розвитку, – сказав Сергій Вікторович.

Журналісту СПЖ також вдалося поговорити з протоієреєм Миколаєм Данилевичем, який, як було сказано вище, супроводжував нашого швейцарського гостя на цьому заході.

– Отець Гавриїл вперше в Україні. Він дуже давно хотів сюди приїхати. І ось – здійснилося. Ми дуже раді приймати у себе богослова, філософа, вченого зі світовим ім'ям. Ви бачите, скільки народу сьогодні зібралося, навіть з дітьми багато хто прийшов. Люди тягнуться до духовного слова, до духівника, хочуть почути пастирське повчання. Гарні були питання і дуже різноманітні, які стосуються духовного життя, що дійсно турбує людей і дає їм гармонію в житті з Богом. У програмі паломницької поїздки отця Гавриїла в Україну ця зустріч – далеко не єдиний захід. Запланована його зустріч з Предстоятелем УПЦ. А потім батюшка поїде до Почаївської Лаври, відвідає монастирі Буковини. А у неділю, 23 жовтня у нього буде зустріч зі студентами Київської духовної академії і семінарії. І вже після цього, 24 числа, вилітає назад до Швейцарії. Дай Бог, щоб такі священики, як отець Гавриїл, приїжджали до нас частіше.