Чи можна їсти яблука до Преображення?
Приблизно в цю пору в Греції достигав виноград. Греки – люди побожні, і свою фізичну працю погоджують з церковним календарем. Вони саме і приурочили благословення врожаю до певного дня, а саме – до свята Преображення. Але навіть у Греції благословення плодів відбувається не в один час. Там, де вони дозрівали пізніше, освячення дарів відбувалося на свято Успіння Богородиці.
Незважаючи на пряму вказівку Служебника благословляти плоди по мірі дозрівання, багато хто з людей має впевненість, що яблука, наприклад, не можна їсти до свята Преображення. Ця думка, напевно, грунтується на примітці церковного Типікона під 19 серпня: «Яко аще кто от братий снесть гроздие прежде сицевого праздника, то преслушания запрещение да приимет, и да не вкусит гроздие через весь август месяц, яко заповеданный устав презрев; яко да от сего навыкнут и прочии повиноватися уставу святых отец. Сие же запрещение бывает и блюдущим винограды братии… Сей устав бывает и на смоквах, и над прочими овощьми, яве яко времена их, кое когда приспеет».
Як бачимо, правило досить суворо забороняє куштування плодів до свята, але ця строгість обумовлена тим, що, по-перше, правило – чернече, а утримання і послух для ченця – найважливіші принципи. А по-друге, справа тут не стільки в даті свята, скільки в забороні вживати без благословення. Благословення ж може бути «яве яко времена их, кое когда приспеет». Виноград дійсно може поспіти до Преображення, але смокви і інші фрукти мають свій календар дозрівання, і саме під нього, як видно з примітки, підлаштовувався і сам чин благословення.
В цілому ж Церква не знає поста на яблука. Їй важливо навчити своїх чад бути вдячними Богу за Його дари. Невже Господь хоче, щоб з року в рік гнили ранні сорти яблук (все ж у нас – не Греція), які дозрівають задовго до Преображення? Ні, Він хоче, щоб його дари приймалися «яве яко времена их», але приймалися з благословенням і подякою.
Освячення ж самих приношень – це, як ми вже сказали, є наш дар благородності та вдячності Богу за плоди землі. Воно не несе в собі якоїсь магічної окультної сили, як це іноді сприймається людьми нецерковними. Тому не потрібно задаватися надмірно питанням, куди подіти огризок від освяченого яблука. Туди ж, куди і всі інші огризки.
Важливо інше. Вдячність завжди поєднана з даром. Ті плоди, які ми приносимо в храм – це дар Богу. Неправильно, коли ми все це забираємо з собою для того, щоб потім благополучно вдома погризти. Який же це дарунок, якщо ми принесли і забрали назад? Те, що ми несемо в храм, повинно бути віддане Богу або у вигляді церковних приношень (які, як правило, потім роздають нужденним), або самовільною роздачею іншим людям у вигляді частувань.
Було б правильним і розумним робити так не тільки з яблуками і виноградом, але і з усяким початком плодів і фруктів, ягід і овочів. Дозрів перший урожай – подякуйте богу, освятіть в знак подяки і роздайте бідним. Так буде по-православному.
