Відповідь мовчанням сильніша ситуативних аргументів.
Будьмо багатослівними своїми вчинками, поступками та подвигами, а не вивіреними термінами.
«Ну от... чим більше дивишся довкола, чим довше живеш, чим більше щось робиш, чим більше інвестуєш в життя своїх старань, емоцій, сил та можливостей, тим більше розумієш момент історії Священного Писання про мовчанку Ісуса Христа на судилищі в Синедріоні.
А що говорити? А кому щось пояснювати?
Воістину, безглузді питання не мають відповідей. І відповідь мовчанням краща гарних слів, сильніша ситуативних аргументів.
Ніколи нічого не приховував, завжди повчав відкрито. А тим, хто глухий, що поясниш.
Не лінуймось прислухатись до мовчанки інших.
Ця мовчанка інколи промовистіша за весь 24/7 трандєж.
Дехто так боїться цієї багатослівної мовчанки, що готовий фантазувати про німоту, закритість і т.п., аби тільки не визнати, що і без слів можна голосно говорити про ПРАВДУ.
Будьмо багатослівними своїми вчинками, поступками та подвигами, а не вивіреними термінами.
А що до нас? То все просто: нехай так світиться світло ваше перед людьми, щоб вони, бачивши ваші добрі діла, прославили Отця вашого на Небесах (Мф.5:16).
Іншими словами: НЕ БІЙСЯ, ЩО ТЕБЕ НЕ ХОЧУТЬ СЛУХАТИ. ЖИВИ ТАК, ЩОБ ЗАХОТІЛИ СПИТАТИ!!!
Решта все, щоб не наговорити на статтю і дурниць, «нам надліжить почтить благоговійним молчанієм».
