RISU та церковний сепаратизм

      УПЦ (МП) ГОТУЄ ҐРУНТ ДЛЯ НЕВИЗНАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛІЇ ІНШИМИ ЦЕРКВАМИ СВІТУ
    1. Назва цієї новини, що опублікована на РІСУ, в церковній сфері звучить так само, якби в політичній сфері заявили би ось так: «Україна готує грунт для невизнання «ЛДНР» іншими державами світу».
Само собою зрозуміло, що це неможливо. І не треба нічого готувати й нікого переконувати. Подібно до того як самі Помісні Православні Церкви в церковній сфері не визнаЮть і не вИзнають наших церковних сепаратистів, про що вони говорять відкрито (див. слова митр. Варшавського Савви в згаданій новині), так і інші світові держави не вИзнають «ЛДНР», про що політичні лідери світу також говорять відкрито. Це прописна істина, яка не вимагає доказів.
    2. УПЦ не проти автокефалії, УПЦ проти розколу, проти легітимізації розколу, проти отримання автокефалії шляхом розколу. Про це вже багато разів говорилося в наших церковних ЗМІ. В офіційних документах УПЦ не пам'ятаю фрагментів, де б йшлося про принципову неможливість автокефалії. Натомість є застереження щодо передчасності \ небажаності цього статусу в теперішніх умовах. А відтак, не чесно спотворювати позицію нашої Церкви щодо цього питання.
    3. А щодо визнання УПЦ в Канаді, про що говориться в тексті новини й приводиться як прецедент, то Константинополь цю частину українських православних прийняв, дійсно, без пересвят, бо канонічну ієрархію для УПЦ в Канаді дав (виправив) ієрарх Польської Православної Церкви митрополит Іларіон (Огієнко), який після Другої Світової війни переїхав до Канади й там служив. В Канаді в той час було багато священиків, які мали липківські \ самосвятські «хіротонії», тобто недійсні. Наскільки мені розповідали, то вл. Іларіон (Огієнко) когось з таких священиків в Канаді перерукопокладав, а хто з них з якихось причин не отримали канонічної хіротонії, то вони просто дожили свого віку й з часом були замінені на тих священиків, хто вже мав канонічне рукоположення.
     Щодо УПЦ в США, то там проблеми з хіротоніями також були, тому що багато священиків і навіть сам Іван Теодорович, згодом глава УПЦ в США, також мали "липківські хіротонії", а канонічного ієрарха, подібного митр. Іларіону (Огієнку) там не було. У зв’язку з цим я десь читав в публікаціях у ЗМІ таку інформацію, що над ієрархами цієї конфесії в Константинополі в 1995 році, коли їх приймали до складу Вселенського Патріархату, все-таки тихенько дочитали у вівтарі молитви на архієрейські хіротонії. Це було зроблено не публічно, тому що такою була умова представників УПЦ в США, що переходили в юрисдикцію Константинополя. Таким чином, Константинополь виправив їхню ієрархію. Тому, посилання на випадки з цими Церквами є не зовсім коректними.
     Зі свого особистого спілкування з ієрархами Константинопольського Патріархату можу сказати, що навіть ті з них (а таких одиниці), які прихильно ставляться до наших розкольників, все-одно говорять про необхідність виправлення їхніх «хіротоній». Питання в моїх розмовах з ними (ієрархами Константинополя) стосувалося лише того, як це зробити. Саме тому, і я про це говорив в одному зі своїх давніших коментарів, зі сторони Константинополя до наших розкольників неофіційно вже давно лунали прохання «утримайтеся від хіротоній!».
    Це ж саме говорять і в інших Православних Церквах. Останніми, з ким в мене було неформальне спілкування на цю тему, були греки-кіпріоти, які самі підняли цю тему і досить категорично висловлювалися щодо дійсності розкольницьких «хіротоній».
    Пишу все це не для того, щоб когось образити, а для того, щоб показати реальність і розвіяти міфи. І якщо хтось з тієї сторони все-таки хоче дійсної єдності, то має взяти до уваги цю реальність. Україна ж, прагнучи увійти до ЄС, вимушена приймати і виконувати ті правила та умови, які діють в сім'ї європейських держав і які ЄС виставляє нам. Інакше ніхто нікого не вимушує. Не хочете, як хочете. Так само і наші неканонічні церковні угруповання мають прийняти й виконати ті правила та умови, які діють в сім'ї Помісних Православних Церков, а не придумувати свої умови і вводити через це в оману людей, і владу.